ЄВРЕЙСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ ХАРКОВА В ПЕРІОД ПІЗНЬОЇ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРЇІ У ПРАЦЯХ ДМИТРА БАГАЛІЯ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2227-6890.2022.1.14Ключові слова:
Дмитро Багалій, Російська імперія, євреї, спільнота, ХарківАнотація
Дмитро Багалій – важлива для регіональної харківської пам’яті постать. Плідний історик та активний
громадський діяч, більшість своїх досліджень він присвятив локальній історії – Слобідській Україні.
Опинившись в Харківському університеті до певної міри випадково, дослідник до кінця життя вже не
розлучався з містом. Він був дієвий у політичному житті, і одночасно був віддалений від радикальних позицій.
Його помірковані публічні погляди перегукувались з академічними інтересами. Не торкаючись політичних
процесів, він був дослідником міграційних рухів, культури і побуту населення регіону. Традиційно, в оптиці
свого часу він бачив регіон і його головне місто – Харків як територію, де взаємодіяли дві спільноти – українці
та росіяни – «малороси» та «великороси», у термінології Дмитра Багалія. Дмитро Багалій опинився у Харкові
в період стрімкого зростання міста, його швидкої модернізації. Дослідник не міг не помітити, що одним з
акторів у цих процесах була єврейська спільнота. Дмитро Багалій сам відзначав, що чисельність єврейського
населення міста постійно і неухильно зростала. Тим не менш, в основних своїх працях дослідник відводить
євреям мінімальне місце. Він легко використовує стереотипи щодо євреїв, характерні для тогочасного
дискурсу Російської імперії. Можливо, це мовчання було спробою обійти «єврейське питання», яке вже з
моменту прибуття Дмитра Багалія до Харкова набуло серйозної гостроти. У 1881-1882 рр. на півдні імперії
прокотилася хвиля антиєврейського насильства. В Харкові не мали місце так звані погроми, але
антисемітський дискурс був достатньо поширеним, зокрема, серед колег Дмитра Багалія у політичній
діяльності. Надалі ситуація не ставала кращою, період єврейської емансипації, який тривав з 1859 р., було
завершено. Дмитро Багалій, безперечно, не мав намірів писати про зародження сіонізму в Харкові, або про
революційну діяльність євреїв, але у своєму описі єврейської громади він не вийшов за межі офіційних
переписів.