РОЗВИТОК ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Анотація

У статті розглянуто значення соціальних технологій, які зачіпають, по суті, всі сторони соціальних явищ,
встановлено їх кумулятивний ефект, що виражається у постійному збагаченні соціального досвіду,
впровадженні ефективних зразків діяльності (зокрема управлінської), нарощуванні багажу знань,
майстерності, стратегій, багаторазовому використанні алгоритмів вирішення типових соціальних проблем.
Встановлено низку причин, через які соціальні технології в публічному управлінні стають все більш
актуальними, а саме: 1) в умовах суспільного розвитку, під впливом глобалізаційних процесів, цифровізації
суспільного життя та іманентними йому мережевими соціально–економічними зв'язками, на перший план
висувається проблема соціального управління; 2) стрімко зростає соціально–технологічний інструментарій,
що дозволяє вже сьогодні сподіватися на органічне вбудовування його в мережу як соціальних, так і
інформаційних технологій організацій будь-якого типу; 3) розповсюдження сучасних інфрмаційнокомунікаційних технологій з їх можливостями впливу на масову суспільну свідомість.
Розглянуто результати реформи децентралізації в Україні як приклад стратегічних змін в організації
суспільного буття та підґрунтя для застосування соціальних технологій в управлінні громадами.
Зроблено висновок про актуалізацію застосування соціальних технологій в публічному управлінні,
зумовлену: 1) орієнтацією на оптимальні форми буття соціальної системи, її ефективності, раціональності;
2) потребою у створенні динамічних соціальних систем, які характеризуються збалансованістю відносин
усередині самої системи та гармонізацією відносин з іншими системами; 3) потребою у реалізації соціальної
творчості; 4) соціальною необхідністю в планомірному, прогнозованому та керованому розвитку соціальних
систем та процесів; 5) соціальною необхідністю у подоланні стихійного розвитку соціальних процесів та
забезпеченні їх спрямованості в галузь задоволення соціальних потреб; 6) суспільною потребою в
цілеспрямованій зміні та розвитку соціальних систем та соціальних процесів; 7) соціальною потребою у
зниженні рівня соціальної невпорядкованості та нестабільності; 8) необхідність використання цифрових
інструментів в управлінні суспільним життям; 9) соціальної потреби у реалізації конструктивного характеру
соціальних процесів.