ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЯЦІЇ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ТА РІВЕНЬ ФІЗИЧНОГО СТАНУ СТУДЕНТІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2227-6890.2025.2.24Ключові слова:
фізична активність, серцево-судинна система, студенти, регуляторні механізми, мотиваціяАнотація
У статті доведено, що систематична фізична активність сприяє посиленню парасимпатичних впливів, покращуючи автономний баланс та загальну життєздатність серцево-судинної системи; виявлено особливості регуляції серцевого ритму та визначити рівень фізичного стану студентів з різним рівнем фізичної активності для стимулювання потреби у самостійних заняттях фізичною культурою з метою зміцнення здоров’я. Зроблено порівняльний аналіз стану центральної гемодинаміки та показників варіаційної пульсометрії у студентів з різним рівнем фізичної активності у спокої та після дозованого фізичного навантаження; зроблено порівняльний аналіз рівня фізичного стану (за показниками МСК) у студентів з різним рівнем фізичної активності; обґрунтовано необхідність використання отриманих даних у бесідах зі студентами, що підвищить їх мотивацію, усвідомлення потреби у самостійних заняттях фізичною культурою та зміцненні здоров’я.
Посилання
Apanasenko H.L., Popova L.A., Mahlovanyi A.V. (2012). Sanolohiia. Osnovy upravlinnia zdoroviam. LAMBERT Academic Publishing. 404 s.
Hryban H.P. (2009). Zhyttiediialnist ta rukhova aktyvnist studentiv. Zhytomyr : Vyd-vo Ruta. 593 s.
Dubynska O.Ya., Petrenko N.V. (2016). Suchasni-fitnes tekhnolohii u fizychnomu vykhovanni uchnivskoi i studentskoi molodi: proektuvannia, rozrobka, spetsyfichni osoblyvosti : monohrafiia. Sumy : Vyd-vo SumDPU im. A.S. Makarenka. 566 s.
Mahlovanyi A.V., Kanishcheva O.P., Prystupa V.V. (2022). Funktsionalnyi stan sertsevo-sudynnoi systemy ta riven fizychnoho zdorovia suchasnoi molodi. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. № 3. S. 88–94.
Marushko Yu.V., Hyshchak T.V. (2021). Osoblyvosti variabelnosti sertsevoho rytmu u pidlitkiv ta molodi zalezhno vid rivnia fizychnoi trenovanosti. Ukrainskyi zhurnal pediatrii, akusherstva ta hinekolohii. № 8 (2). S. 15–22.
Nevoit H.V. (2020). Variatsiina pulsometriia yak metod vidobrazhennia systemnykh informatsiinykh enerhetychnykh protsesiv ta otsinky funktsionalnoho stanu liudskoho orhanizmu pry zahalnomu klinichnomu obstezhenni patsiientiv. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny. № 4. S. 135–139.
Futornyi S.M. (2021). Osoblyvosti vykorystannia tekhnolohii monitorynhu fizychnoho stanu studentiv u protsesi fizychnoho vykhovannia. Fizychna kultura, sport ta zdorovia natsii. № 12. S. 45–52.
Adapted physical education national standards (2006). National Consortium for Physical Education and Recreation for Individuals with Disabilities : ed. L.E. Kelly. 2nd ed. Champaign : Human Kinetics. 192 p.
Physical activity and health. (2007). Ed. C. Bouchard, S.N. Blair, W.L. Haskell. Champaign : Human Kinetics. 410 p.
Physical activity guidelines for americans. Be active, healthy and happy! (2008). D.M. Buchner, J. Bishop, D.R. Brown et al. Washington, DC : U. S. Department of health and human services. 76 p.
Rink J.E. (2009). Designing the physical education curriculum: promoting active lifestyles. Boston : McGraw-Hill Higher Education. 250 p.
Rossi M., Arlettaz A., Borrani F. (2021). Heart rate variability and cardiovascular fitness: What we know so far. Journal of Clinical Medicine. Vol. 10, no. 14. P. 3122.
Sandercock A.J., Bromley P.D., Brodie D.A. (2024). Association between objectively measured physical activity and heart rate variability in healthy adults: A systematic review. International Journal of Sports Medicine. Vol. 45, no. 1. P. 12–25.
Springett D., Williams B. (2025). Physical activity and resting heart rate variability in young adults: A longitudinal analysis. European Journal of Applied Physiology. Vol. 125, no. 2. P. 441–453.
