ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ЕПІСТЕМІЧНИЙ АГЕНТ: МОЖЛИВОСТІ, АМБІВАЛЕНТНІСТЬ І ОСВІТНІ ЕФЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2227-6890.2025.2.15Ключові слова:
штучний інтелект, епістемічна агентність, освіта, когнітивне підсилення, метрична раціональністьАнотація
У статті здійснено філософське осмислення штучного інтелекту як епістемічного агента – феномена, що бере участь у виробництві, верифікації та трансформації знання. Розкрито онтологічний і гносеологічний виміри агентності штучного інтелекту, зокрема його роль як структурної умови сучасного пізнання. Проаналізовано основні форми епістемічного підсилення – персоналізацію, автоматизацію та відкритий доступ до знань – і показано, як вони змінюють межі автономії людського мислення. Акцентовано увагу на амбівалентності штучного інтелекту – поєднанні когнітивного розширення та ризику редукції мислення до метричної раціональності. Особливу увагу приділено освітнім ефектам використання штучного інтелекту, питанням прозорості, відповідальності та епістемічної доброчесності. Визначено, що ШІ постає не замінником суб’єкта пізнання, а чинником розширення його когнітивного горизонту.
Посилання
Barladym V.M., Bruiaka A.V., Buhaienko M.A., Hrybiuk O.O., Kovalenko V.V., Marienko M.V., Osadchyi V.V., Semerikov S.O., Tukalo S.M., Shyshkina M.P., Yatsyshyn A.V. (2024). Vykorystannia zasobiv i servisiv shtuchnoho intelektu dlia profesiinoho rozvytku pedahohichnykh kadriv: preprynt (analitychni materialy). Ed. M.P. Shyshkina. Kyiv : Instytut tsyfrovizatsii osvity NAPN Ukrainy. 96 s. Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/744000/
Horban R.I., Tararoyev Ya.V. (2025). Etyka shtuchnoho intelektu: istoriia stanovlennia ta suchasnyi stan. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu “Kharkivskyi politekhnichnyi instytut”. Seriia: Aktualni problemy rozvytku ukrainskoho suspilstva. № 1. S. 11–15. DOI: https://doi.org/10.20998/2227-6890.2025.2.01
Kremen V.H. (2011). Filosofiia liudynotsentryzmu v osvitnomu prostori. 2-nd ed. Kyiv: T-vo “Znannia” Ukrainy. 520 p. Bibliogr.: S. 504–511.
Melnyk Yu., Todorova S., Shevchenko H. (2024). Filosofiia shtuchnoho intelektu u vyshchii osviti. Humanistychni studii. № 19 (96). S. 126–134. DOI: https://doi.org/10.32782/hst-2024-19-96-14
Moroz O. (2019). Natsiia ovochiv? Yak informatsiia zminiuiie myslennia ta povedinku ukraintsiv. Kyiv : Vivat. Retrieved from shttps://nvkarta.com/project/library /uploads/military/analytics/natsiia_ovochiv_yak_informatsiia_zminiuie_myslennia_i_povedinku_ukraintsiv.pdf
Nikitenko V., Voronkova V., Kyvliuk O., Oleksenko R., Sukhenko V. (2024). Filosofska refleksiia pro shtuchnyi intelekt ta joho vplyv na rozvytok suspilstva, liudyny ta osvity. Humanistychni studii. № 19 (96). DOI: https://doi.org/10.32782/hst-2024-19-96-07
Ozhevan M.A., Dubov D.V. (2017). Homo ex Machina. Filosofski, kulturolohichni ta politychni peredumovy formuvannia konverhentnoho suspilstva: monohrafiia. Kyiv : NISD. 272 p. Retrieved from https://niss.gov.ua/sites/default/files/2018-01/HomoExMachina_druk-53c4b.pdf
Bostrom N. (2014). Superintelligence: Paths, Dangers, Strategies. Oxford : Oxford University Press. Retrieved from https://books.google.com/books/about/Superintelligence.html?id=7_H8AwAAQBAJ
Burrell J. (2016). How the Machine ‘Thinks’: Understanding Opacity in Machine Learning Algorithms. Big Data & Society. 3 (1). P. 1–12. DOI: https://doi.org/10.1177/2053951715622512
Clark A., Chalmers D. (1998). The Extended Mind. Analysis, 58 (1), 7–19. DOI: https://doi.org/10.1093/analys/58.1.7 Retrieved from https://academic.oup.com/analysis/article/58/1/7/153111
Floridi L. (2019). The Logic of Information: A Theory of Philosophy as Conceptual Design. Oxford : Oxford University Press. Retrieved from https://global.oup.com/academic/product/the-logic-of-information-9780198833635
Fricker M. (2007). Epistemic Injustice: Power and the Ethics of Knowing. Oxford : Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198237907.001.0001
Mitchell M. (2019). Artificial Intelligence: A Guide for Thinking Humans. New York : Farrar, Straus and Giroux. Retrieved from https://www.barnesandnoble.com/w/artificial-intelligence-melanie-mi
Shneiderman B. (2022). Human-Centered AI. Oxford : Oxford University Press. Retrieved from https://global.oup.com/academic/product/human-centered-ai-9780192845290
UNESCO. (2023). Guidance for Generative AI in Education and Research. Paris : United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf000038
VanLehn K. (2011). The Relative Effectiveness of Human Tutoring, Intelligent Tutoring Systems, and Other Tutoring Systems. Educational Psychologist. № 46 (4). P. 197–221. DOI: https://doi.org/10.1080/00461520.2011.611
