ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТІ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2227-6890.2025.2.11Ключові слова:
генеративний ШІ, освітнє застосування, філософська рефлексія, етична дилема, реконструкція шляхуАнотація
Дослідження показує, що застосування генеративного штучного інтелекту в галузі освіти викликало три основні філософські дилеми: по-перше, онтологічну кризу, коли GenAI перетворився з інструменту на «когнітивний агент», реконструюючи сутність освітнього існування; по-друге, епістемологічний розрив, коли гегемонія алгоритмічних знань пригнічує критичне мислення; по-третє, етичні та політичні конфлікти, коли цифровий розрив посилює освітню нерівність. Виходячи з цього, дослідження пропонує систему управління, орієнтовану на людину: на філософському рівні – забезпечення того, щоб штучний інтелект служив всебічному розвитку людини; на практичному рівні – створення національного механізму етичного огляду та системи управління для розвитку «техніко-гуманістичних» подвійних здібностей вчителів. Дослідження підтверджує, що лише шляхом поєднання інструментальної раціональності з ціннісною раціональністю можна досягти діалектичної трансцендентності освітнього застосування GenAI.
Посилання
Kars M.E. (2023). Generative AI in Education. London Journal of Social Sciences. № 6. P. 144–151. DOI: https://doi.org/10.31039/ljss.2023.6.114
Dhagare Mr.R.P. (2024).Generative AI and Education: A Symbiotic Relationship. International Journal for Research in Applied Science and Engineering Technology. № 12 (11). P. 1042–1045. DOI: https://doi.org/10.22214/ijraset.2024.65279 ISSN 2227-6890
Łodzikowski K., Foltz P.W., Behrens J.T. (2024). Generative AI and Its Educational Implications. № 3. P. 1–19. DOI: https://doi.org/10.48550/ARXIV.2401.08659
Swindell A., Greeley L., Farag A., Verdone B. (2024). Against Artificial Education: Towards an Ethical Framework for Generative Artificial Intelligence (AI) Use in Education. Online Learning. № 28 (2). P. 1–22. DOI: https://doi.org/10.24059/olj.v28i2.4438
WangN., Wang X., Su Y.-S. (2024). Critical analysis of the technological affordances, challenges and future directions of Generative AI in education: a systematic review. Asia Pacific Journal of Education. № 44 (1). P. 139–155. DOI: https://doi.org/10.1080/02188791.2024.2305156
Yu H., Guo Y. (2023). Generative artificial intelligence empowers educational reform: current status, issues, and prospects. Frontiers in Education. № 8. P. 1–10. DOI: https://doi.org/10.3389/feduc.2023.1183162
Liu J., Wang C., Liu Z., Gao M., Xu Y., Chen J., Cheng Y. (2024). A bibliometric analysis of generative AI in education: current status and development. Asia Pacific Journal of Education. № 44 (1). P. 156–175. DOI: https://doi.org/10.1080/02188791.2024.2305170
Shankar S.K., Pothancheri G., Sasi D., Mishra S. (2024). Bringing Teachers in the Loop: Exploring Perspectives on Integrating Generative AI in Technology-Enhanced Learning. International Journal of Artificial Intelligence in Education. № 35 (1). P. 155–180. DOI: https://doi.org/10.1007/s40593-024-00428-8
Olga A., Saini A., Zapata G., et al. (2023). Generative AI: Implications and Applications for Education. № 3. P. 1–34. DOI: https://doi.org/10.48550/ARXIV.2305.07605
Boubker O. (2024). From chatting to self-educating: can AI tools boost student learning outcomes? Expert Systems with Applications. Vol. 238. (Part A). DOI: https://doi.org/10.1016/j.eswa.2023.121820
Artyukhov A., Wołowiec T., Artyukhova N., Bogacki S., Vasylieva T. (2024). SDG 4, Academic Integrity and Artificial Intelligence: Clash or Win-Win Cooperation? Sustainability. № 16 (19). P. 1-23. DOI: https://doi.org/10.3390/su16198483
Baek E.O., Wilson R.V. (2024). An Inquiry Into the Use of Generative AI and Its Implications in Education. International Journal of Adult Education and Technology. № 15(1). P. 1–14. DOI: https://doi.org/10.4018/ijaet.349233
Shamsuddinova S., Heryani P., Naval M.A. (2024). Evolution to revolution: Critical exploration of educators’ perceptions of the impact of Artificial Intelligence (AI) on the teaching and learning process in the GCC region. International Journal of Educational Research. Vol. 125. Р. 102326. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijer.2024.102326
Oh P.S., Lee G.-G. (2024). Confronting Imminent Challenges in Humane Epistemic Agency in Science Education: An Interview with ChatGPT. Science & Education. № 34 (2). P. 779–805. DOI: https://doi.org/10.1007/s11191-024-00515-1
Duggal I., Tripathi T. (2024). Ethical principles in dental healthcare: Relevance in the current technological era of artificial intelligence. Journal of Oral Biology and Craniofacial Research. № 14 (3). P. 317–321. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jobcr.2024.04.003
Cappelli M.A., Di Marzo Serugendo G. (2024). A semi-automated software model to support AI ethics compliance assessment of an AI system guided by ethical principles of AI. AI and Ethics. №5 (2). P. 1357–1380. DOI: https://doi.org/10.1007/s43681-024-00480-z
Mouta A., Torrecilla-Sánchez E.M., Pinto-Llorente A.M. (2024). Comprehensive professional learning for teacher agency in addressing ethical challenges of AIED: Insights from educational design research. Education and Information Technologies. № 30 (3). P. 3343–3387. DOI: https://doi.org/10.1007/s10639-024-12946-y
Hu X., Sui H., Geng X., Zhao L. (2024). Constructing a teacher portrait for the artificial intelligence age based on the micro ecological system theory: A systematic review. Education and Information Technologies. № 29 (13). P. 16679–16715. https://doi.org/10.1007/s10639-024-12513-5
