ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФРОНТИР: ПЕРМАНЕНТНА КРИЗА ЯК ЕВОЛЮЦІЙНА ПЕРЕДУМОВА РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ ТЕХНІКИ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2227-6890.2025.2.09Ключові слова:
філософія техніки, технологічний детермінізм, космічна етика, освоєння космосу, еволюція технології, цивілізаційні викликиАнотація
Стаття досліджує технологічний фронтир як стан технічної цивілізації, що перебуває в перманентній кризі. Розглядається, як зміни в техногенному розвитку, глобальна взаємозалежність та соціальні трансформації змінюють уявлення про лінійний прогрес і стабільну історичну мету. Еволюція філософії техніки переходить від інструментального розуміння до сприйняття техніки як способу відкриття світу та співіснування людини з технічними системами, де кризи є простором для розвитку. Технологічний фронтир – це край цивілізації, де ще не сформовані усталені норми, а нові форми мислення тільки формуються. Особливу увагу приділено космічному виміру, де людина існує в штучному середовищі та повністю залежить від складних технічних систем. Технологічний фронтир визначає постійний перехід цивілізації, де цінність не в досягненні кінцевої мети, а в здатності підтримувати осмислену незавершеність.
Посилання
Baum S.D. (2016). The Ethics of Outer Space: A Consequentialist Perspective. Schwartz J.S.J., Milligan T. (eds.). The Ethics of Space Exploration. Cham : Springer P. 109–123.
Beck U. (1992). Risk Society: Towards a New Modernity. London : Sage. P. 272–274.
Bostrom N. (2002). Existential Risks: Analyzing Human Extinction Scenarios and Related Hazards. Journal of Evolution and Technology. Vol. 9, No. 1. P. 1–31.
Crutzen P.J., Stoermer E.F. (2000). The “Anthropocene”. Global Change Newsletter. No. 41. P. 17–18.
Dolska O.O., Mishchenko V.I. (2024).Technological Singularity as the End of the History of Homo sapiens: Is It Possible to Prevent It? Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu “KhPI”. Seriia: Aktualni problemy rozvytku ukrainskoho suspilstva: zb. nauk. pr. Kharkiv : NTU “KhPI”. No. 2. P. 26–35.
Dusek V. (2006). Philosophy of Technology: An Introduction. Malden, MA : Blackwell Publishing. P. 256–260.ISSN 2227-6890
Ellul J. (1964). The Technological Society. New York : Vintage Books. P. 449–451.
Goldberg Z.J. (2021). Ethical Responsibility in Space Exploration. Moving Technology Ethics at the Forefront of Society, Organisations and Governments. Logroño : Universidad de La Rioja. P. 157–168.
Heidegger M. (1977) The Question Concerning Technology and Other Essays. New York : Harper & Row. P. 182.
Ihde D. (1993). Philosophy of Technology: An Introduction. New York : Paragon House. P. 157–159.
Jonas H. (1984). The Imperative of Responsibility: In Search of an Ethics for the Technological Age. Chicago : University of Chicago Press. P. 255–256.
Latour B. (2017). Facing Gaia: Eight Lectures on the New Climatic Regime. Cambridge : Polity Press. P. 300–303.
Milligan T. (2016). Space Ethics Without Foundations. Schwartz J.S.J., Milligan T. (eds.). The Ethics of Space Exploration. Cham : Springer. P. 125–134.
Mishchenko V.I., Horodyska O.M. (2022). Philosophy of Technology between the 20th and 21st Centuries as a Response to the Challenges of War and the Transition to a New Civilization. Visnyk Kharkivskoho universytetu im. V.N. Karazina. Seriia “Teoriia kultury i filosofiia nauky”. Iss. 66. P. 45–52.
Scharff R.C., Dusek V. (2003). Philosophy of Technology: The Technological Condition: An Anthology. Malden, MA : Blackwell. P. 698–710.
Schwartz J.S.J. (2020). The Value of Science in Space Exploration. Oxford : Oxford University Press. P. 272–276.
Schwartz J.S.J., Milligan T. (2016). The Ethics of Space Exploration. Cham : Springer. P. 267–270.
Simondon G. (2017). On the Mode of Existence of Technical Objects. Minneapolis : Univocal. P. 271–274.
Slotkin R. (1973). Regeneration Through Violence: The Mythology of the American Frontier, 1600–1860. Norman : University of Oklahoma Press. P. 670–680.
Turner F.J. (1920). The Frontier in American History. New York : Henry Holt. P. 375–379.
Ushno I.M., Oleshchenko V.V. (2025). Ethics of Posthumanism: Individual Freedom in the Age of Technological Determinism. Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii. Iss. 52. P. 167–173. DOI: https://doi.org/10.32782/apfs.v052.2024.27
Ushno I.M. (2024). Aerospace as a Metaphor of Posthumanism. Liudynoznavchi studii: zbirnyk naukovykh prats Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia “Filosofiia” ; ed. board V. Bodak (editor-in-chief) et al. Drohobych : Vydavnychyi dim “Helvetyka”. Iss. 49. P. 159–172. DOI: https://doi.org/10.24919/2522-4700.49.11
Hui Y. (2016). The Question Concerning Technology in China: An Essay in Cosmotechnics. Falmouth : Urbanomic. P. 269–283.
Hui Y. (2017). On Cosmotechnics: For a Renewed Relation Between Technology and Nature in the Anthropocene. Techné: Research in Philosophy and Technology. Vol. 21, No. 2–3. P. 319–341.
