ДИЗАЙН І ТЕХНІЧНА ТВОРЧІСТЬ У КОНФІГУРАЦІЯХ ТЕХНОЛОГІЧНОГО БУТТЯ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2227-6890.2025.2.06Ключові слова:
дизайн, технічна творчість, технологічне буття, техносфера, етика відповідальності, людинаАнотація
У статті здійснено філософсько-онтологічний та філософсько-антропологічний аналіз дизайну й технічної творчості як ключових модусів технологічного буття людини в умовах сучасної технологізації. Показано, що зміна онтологічного статусу техніки трансформує форми людської присутності у світі, де техносфера постає одночасно результатом і простором людської діяльності. Дизайн і технічна творчість інтерпретуються як способи самоконституювання людини в технологічно модифікованій реальності. Акцентовано подвійність сучасного антропологічного становища: людина творить технічні системи, але водночас залежить від них, делегуючи технологіям певний обсяг своїх дій та функцій передбачення.
Посилання
Boichenko M.I. (2019). Pedahohichnyi dyskurs dovkola filosofii tekhniky: instrumentalizm, humanizm ta tsinnisnyi funktsionalizm u osviti. Tezy dopovidei konferentsii KNUBA. (m. Kyiv, 29–30 lystopada 2019 r.). S. 121–124. Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/718819/1/%D0%91%D0%BE%D0%B9%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE% 20%D0%9C.%D0%86.-%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B8-%D0%9A%D0%9D%D0%A3%D0%91%D0%90-2019.pdf
Homilko O. (2015). Suspilstvo znan yak vyklyk ratsionalnosti. Filosofiia osvity. No. 1 (16). S. 26–38.
Kultaieva M. (2014). Nevelychka ekskursiia po filosofskykh landshaftakh Petera Sloterdaĭka. Filosofska dumka. No. 3. S. 20–40.
Makafi E., Brinolfsson E. (2019). Mashyna, platforma, natovp: Yak pryborkaty nashe tsyfrovoe maibutnie. Per. z anhl. O. Astashova. Kyiv: Nash Format. 336 p.
Meiasu K. (2024). Pislia skinchennosti. Narys pro neobkhidnist kontynhentnosti. Per. z fran. A. Ripa. Lviv : Kontur. 196 p.
Coeckelbergh M. (2013). Pervasion of what? Techno–human ecologies and their ubiquitous spirits. AI & Society. Vol. 28. No. 1. P. 55–63.
DeLanda M. (2019). A New Philosophy of Society: Assemblage Theory and Social Complexity. London–New York : Bloomsbury Academic. 160 p.
Deleuze G., Guattari F. (2009). Anti-Oedipus: Capitalism and Schizophrenia. Transl. by R. Hurley, M. Seem & H. R. Lane. London : Penguin Classics. 432 p.
Dunne A., Raby F. (2013). Speculative Everything: Design, Fiction, and Social Dreaming. Cambridge, MA : MIT Press. 209 p. ISSN 2227-6890
Ihde D. (1993). Postphenomenology: Essays in the Postmodern Context. Evanston: Northwestern University Press. 222 p.
Findeli A. (2001). Rethinking Design Education for the 21st Century: Theoretical, Methodological, and Ethical Discussion. Design Issues. No 17(1). P. 5–17.
Flusser V. (2011). Into the Universe of Technical Images. Minneapolis: University of Minnesota Press. 224 p.
Gjoni A. (2021). Design: Aesthetics as a Promoter of Selling Products in Kosovo. Open Journal of Business and Management. No 9 (3). P. 1104–1120. Retrieved from https://www.scirp.org/journal/paperinformation?paperid=109095
Heidegger M. Letter on “Humanism”. Transl. by Miles Groth. Retrieved from https://wagner.edu/psychology/files/2013/01/Heidegger-Letter-On-Humanism-Translation-GROTH.pdf
Julier G. (2014). The Culture of Design (3rd ed.). London: SAGE Publications. 296 p. Retrieved from https://api.pageplace.de/preview/DT0400.9781446296929_A24019074/preview-9781446296929_A24019074.pdf
Latour B. Love Your Monsters: Why We Must Care For Our Technologies As We Do Our Children. Retrieved from https://thebreakthrough.org/journal/issue-2/love-your-monsters
Latour B. (2005). Reassembling the Social: An Introduction to Actor-Network Theory. Oxford : Oxford University Press. 365 p.
Manzini E. (2015). Design, When Everybody Designs: An Introduction to Design for Social Innovation. Cambridge, MA : MIT Press. 241 p.
Norman D.A. (2013). The Design of Everyday Things. New York : Basic Books. 368 p.
Papanek V. (1985). Design for the Real World: Human Ecology and Social Change. Chicago, IL : Academy Chicago Publishers. 394 p.
Pine B.J., II, Gilmore J.H. (1998). Welcome to the experience economy. Harvard Business Review, No. 76 (4). P. 97–105.
Stiegler B. (1998). Technics and Time, 1: The Fault of Epimetheus. Stanford: Stanford University Press. 315 p.
Virilio P. (1995). La vitesse de libération. Paris: Galilee. 175 p.
Viveiros de Castro E., Goldman M. (2012). Introduction to Post-Social Anthropology: Networks, Multiplicities, and Symmetrizations. HAU: Journal of Ethnographic Theory. No 2(1). P. 421–463.
