ТЕНДЕНЦІЇ В АРХІТЕКТУРІ ХАРКОВА ПОЧАТКУ ХХ СТ.: ТВОРЧА СПАДЩИНА ВИКЛАДАЧІВ ХАРКІВСЬКОГО ПОЛІТЕХНІЧНОГО ІНСТИТУТУ (ДО 140-РІЧЧЯ З ДНЯ ВІДКРИТТЯ)

Автор(и)

  • Марина Валеріївна Гутник Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, Україна https://orcid.org/0000-0002-2723-2755
  • Олена Євгенівна Тверитникова Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, Україна https://orcid.org/0000-0001-6288-7362

DOI:

https://doi.org/10.20998/2227-6890.2024.2.24

Ключові слова:

Харківський практичний технологічний інститут, Харківський технологічний інститут, архітектори, біографістика, краєзнавство, модерн, модернізм, С.І. Загоскін, О.М. Бекетов, М.З. Харманський, О.Г. Молокін, В.Х. Немкін

Анотація

Розглядається формування архітектурних композицій у місті Харкові зусиллями викладачів Харківського практичного технологічного інституту (ХПТІ, нині – НТУ «ХПІ»). ХПТІ, відкритий у 1885 р., став першим вищим технічнм закладом на території Наддніпрянської України. Інститут став не лише навчальним центром, але й осередком архітектурних інновацій та підготовки нових інженерних кадрів. Архітектори, які викладали у ХПТІ, залишили значну архітектурну спадщину, яка змінила обличчя міста. Зокрема це доробок С.І. Загоскіна, О.М. Бекетова, М.З. Харманського, О.Г. Молокіна, В.Х. Немкіна. Архітектори не лише викладали у ЗВО, а й активно брали участь у конкурсах, виступали з обміном думок через товариства та журнали. Дослідження архітектурної спадщини цих спеціалістів залишається актуальним, адже воно дозволяє простежити, як діяльність викладачів навчальних закладів впливає на розвиток інфраструктури та архітектурний стиль міста.

Біографії авторів

Марина Валеріївна Гутник, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри українознавства, культурології та історії науки

Олена Євгенівна Тверитникова, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Доктор історичних наук, професор, завідувачка кафедри українознавства, культурології та історії науки

Посилання

Zhurylo D.Iu. (2022). Natsionalnyi tekhnichnyi universytet "Kharkivskyi politekhnichnyi instytut": oryhinalni rishennia metalurhiv ta lyvarnykiv v bezperervnomu lytti. Aktualni pytannia istorii nauky i tekhniky : materialy 21-yi Vseukr. nauk. konf. Tsentr pamiatkoznavstva NAN Ukrainy i UTOPIK. Kyiv : [b.v.]. S. 69–72.

Zhurylo D.Iu., Kabachek V.V. (2023). Do 175-richchia z dnia narozhdennia rektora KhTI, Profesora Ivana Mykhailovycha Ponomarova. Visnyk nauky i osvity. №1 (7). S. 709–723. DOI https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-1(7)-709-723

Hutnyk M.V. (2018). Vchenyi v haluzi kotlobuduvannia, profesor Kharkivskoho praktychnoho tekhnolohichnoho instytutu Oleksii Ivanovych Predtechenskyi (1857–1905). Doslidzhennia z istorii tekhniky : zb. nauk. prats ; hol. red. M.Iu. Ilchenko. K. : NTUU «KPI». Vyp. 24. S. 40–44.

Hutnyk M.V., Tkachenko S.S. (2019). Stanovlennia khimichnykh doslidzhen u Kharkivskomu praktychnomu tekhnolohichnomu instytuti (Kharkivskomu tekhnolohichnomu instytuti imperatora Oleksandra III) naprykintsi KhIKh – na pochatku KhKh st. Istoriia nauky i biohrafistyka. № 4. DOI https://doi.org/10.31073/istnauka201904-10

Tverytnykova O.Ie, Hutnyk M.V., Hrechko O.M. (2021). Personalii elektrotekhnichnoi haluzi: zasnovnyk napriamu nyzkovoltnoho elektroaparatobuduvannia Ukrainy – profesor B.F. Vashura (1889–1969). Istoriia nauky i biohrafistyka. № 1. S. 205–226. DOI doi.org/10.31073/istnauka202101-13

Radohuz S.A. (2014). Rol dyrektora Kharkivskoho praktychnoho tekhnolohichnoho instytutu V.L. Kirpichova u stanovlenni Pivdenno-Rosiiskoho tovarystva tekhnolohiv. Ukraina i svit: humanitarno-tekhnichna elita ta sotsialnyi prohres: tezy dop. Mizhnar. nauk.-teor. konf. stud. i aspir., 8–9 kvitnia 2014 r., m. Kharkiv ; red. L.L. Tovazhnianskyi. Kh. : NTU «KhPI». S. 378–379.

Kamchatnyi V.H. (2018). Naukovo-osvitnii dorobok profesora I.P. Osypova (1855–1918 rr.) v haluzi khimii : monohrafiia. Nats. tekhn. un-t «Kharkiv. politekhn. in-t». Kh. : Zoloti storinky. 229 s.

Krasikov M.M. (2013). 15 rokiv Etnohrafichnomu muzeiu «Slobozhanski skarby» im. H. Khotkevycha NTU «KhPI». Visnyk Nats. tekhn. un-tu «KhPI» : zb. nauk. pr. Temat. vyp. : Aktualni problemy rozvytku ukrainskoho suspilstva. № 6 (980). S. 10–15.

Tverytnykova E., Gutnyk M., Salata H. (2020). Professors of the Kharkiv Technological Institute: unknown pages of biography. History of science and technology. Vol. 10. Iss. 2. Р. 383–399. DOI 10.32703/2415-7422-2020-10-2-383-399

Pavlova H.V., Hlavcheva Yu.M. (2021). 1905 rik i Liubotynska respublika v istorii Kharkivskoho tekhnolohichnoho instytutu (KhTI). Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «KhPI». Ser. : Aktualni problemy rozvytku ukrainskoho suspilstva: zb. nauk. pr. № 2. S. 20–32.

Sorochynska O.L. (2013). Zasnovnyk inzhenernoi osvity v Ukraini V.L. Kyrpychov. Istoriia nauky i tekhniky. Vyp. 4. S. 112–119.

Antonenko N.V. (2017). Creative development of an architect, professor A.G. Molokin. Proceedings of Universities. Investments. Construction. Real estate. Vol. 7, No. 1. Р. 94–110.

Gutnyk M., Tverytnykova O. (2022). The contribution of technological institute teachers to the transformation of the architectural space of Kharkiv city. Studies in History and Philosophy of Science and Technology. Vol. 31 (2). Р. 48–61. DOI 10.15421/272219

Hutnyk M.V. (2024). Kharkiv. Vtrata arkhitekturnoi spadshchyny mista. Aktualni pytannia u suchasnii nautsi. № 2 (20). S. 855–865. DOI https://doi.org/10.52058/2786-6300-2024-2(20)-855-865

Novhorodov D.V. (2024). Rol Kharkivskoho tekhnolohichnoho instytutu v arkhitekturnii osviti Ukrainy. Aktualni pytannia u suchasnii nautsi. № 9 (27). S. 1064–1075. DOI https://doi.org/10.52058/2786-6300-2024-9(27)-1064-1075

Hutnyk M.V. (2024). Kharkiv – Zalizobeton. Vnesok arkhitektora Oleksandra Hinzburha u rozbudovu mista. Chasopys ukrainskoi istorii. Vyp. 49. S. 109–118. DOI https://doi.org/10.17721/2522-4611.2024.49.17

Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan. F. 1. Op. 20. Dokumenty viddiliv TsK VKP(b)U (1918–1941). Spr. № 2054, Dopovid pro stan zhytlovoho pytannia v Ukraini. Zhytlokooperatsiia, 45 ark.

Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady Ukrainy (1922). F. 5 – Narodnyi komisariat vnutrishnikh sprav USRR. Op. 1 – 1919–1923. Spr. 1691, Protokoly zasidan komisii z rozshyrennia miskoi mezhi m. Kharkova. Ark. 6, 8, 19, 70.

Tonkonogov G. (1922). Prospects for urban improvement in Ukraine. Commun. farms in Ukraine. No. 2. Р. 83–97.

Molokin О.H. (1935). Arkhitektura Ukrainі. Arkhitektura SRSR. № 7. Р. 14–16.

Biohrafichni spravky pro zhyttia i diialnist arkhitektoriv: zvit za 1962. (1962). NIITI; vykon. E. Ya. Polonska. Kyiv. 33 р.

Einhorn [О.L.] (1933). Praktyka planirovky mist v URSR. Za sotsialisticheskuiu rekonstruktsiiu mist. № 3. Р. 17–21.

Smolenska S. (2024). Kharkiv in the 1920s–1930s as the Capital of Victorious Modernism. Docomomo Journal. Vol. 70. Р. 8–17. DOI https://doi.org/10.52200/docomomo.70.02

Peretyatkovich B.H. (1928). Overview of the construction of the city of Kharkiv in recent years. Architecture. No. 3–4. P. 45–49.

Poliakova Yu.Iu. (2021). Niemkin Volodymyr Khrystyianovych. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy. K. : Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen NAN Ukrainy. Retrieved from https://esu.com.ua/article-72041

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-01-21

Номер

№ 2 (2024): Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми розвитку українського суспільства

Розділ

ІСТОРІЯ НАУКИ ТА УКРАЇНОЗНАВСТВО