ЕСТЕТИКА АНГЛОМОВНИХ НАУКОВИХ ТЕКСТІВ (У ПЕРЕКЛАДАЦЬКОМУ АСПЕКТІ): ЕКСПЛІЦИТНА ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ ПРАГМАТИЧНА МОДЕЛЬ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2227-6890.2024.2.22Ключові слова:
науковий стиль, експресивність (виразність), логічне підсилення, інформативна насиченість, інтертекстуальність, стильова рисаАнотація
У статті розглядається проблема дослідження нехудожньої виразності англомовних наукових текстів і засобів її логічного підсилення. За допомогою різноманітних лінгвістичних методів аналізу та розглядання матеріалу вивчаються роботи вчених-лінгвістів, написані науковою мовою, на предмет прикладів експліцитності своєрідної експресивності цих текстів. Стаття також аналізує варіації прояву інтертекстуальності як повсюдного явища наукового дискурсу у закріпленій формі наукових текстів. У висновках подається ідея щодо застосування різноманітних лінгвопрагматичних моделей для аналізу інтертекстуальності в ширшій міждисциплінарній перспективі.
Посилання
Bakhtin M.M. (1986). Speech genres and other late essays. Translated by Vern W. McGee. Slavic Series. University of Texas Press, Austin. 203 p.
Barthes R. (1977). Image, music, text (trans. S. Heath). Fontana, London. 220 p.
Crystal D., Davy D. (2013). Investigating English Style. Routledge, New York, USA. 264 p.
Djik Teun A. van. (2014). Discourse and Knowledge. A Sociocognitive Approach. Cambridge University Press. 400 p.
Kristeva J. (1982). Desire in language. A Semiotic Approach to Literature and Art. edited by Leon S. Roudiez; translated by Thomas Gora, Alice Jardine, and Leon S. Roudiez. European Perspectives: A Series of the Columbia University Press. Columbia University Press. 305 p.
Kristeva, J. (1986). Word, Dialogue and Novel. In: T. Moi, ed., The Kristeva Reader, 1st ed. Oxford: Blackwell. P. 33–59.
Nwadike Chinedu. (2018). Intertextuality and Spirotextuality: Rethinking Textual Interconnections. Journal of Literature, Languages and Linguistics. Vol. 47. P. 76–83.
Revise and Resubmit: An Intertextual Model of Text-based Collaboration in Peer Review. (2022). Computational Linguistics. № 48 (4). Р. 949–986. DOI: https://doi.org/10.1162/coli_a_00455
Wu J. (2011). Understanding Interdiscursivity: A Pragmatic Model. Journal of Cambridge Studies. Vol. 6, No. 2-3. P. 95–115.
Batsevych F.S. (2004). Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky : pidruchnyk. K. : vydavnychyi tsentr «Akademiia». 344 s.
Vlasiuk I.V. (2018). Interlinhvistyka KhKh stolittia ta perspektyvy yii rozvytku u KhKhI stolitti. Suchasni filolohichni doslidzhennia: komunikatyvno-kulturnyi aspekt. Materialy II Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (m. Uzhhorod, 15–16 chervnia 2018 r.). Kherson : Vydavnytstvo «Molodyi vchenyi». S. 88–93.
Prosalova V.A. (2019). Intertekstualnyi analiz: teoriia i praktyka : navchalnyi posibnyk. Vinnytsia. 206 s.
Selihei P. (2016). Do problemy avtorskoi indyvidualnosti v naukovomu styli. Studia Ucrainica Varsoviensia. V. 4. C. 249–263.
Tatsakovych U.T. (2019). Intertekstualnist u perekladi: zahalnyi ohliad ta obgruntuvannia intehrovanoho pidkhodu. Zakarpatski filolohichni studii. V. 11, T. 2. S. 51–57.
