ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛІДЕРСТВА: ВІД ІНДИВІДУАЛЬНОГО ДО КОЛЕКТИВНОГО

Автор(и)

  • Наталя Анатоліївна Кузьменко Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, Україна https://orcid.org/0009-0000-8786-6330

DOI:

https://doi.org/10.20998/2227-6890.2024.2.06

Ключові слова:

лідерство, лідер, діалектика, філософія лідерства, феноменологія лідерства

Анотація

У статті здійснено філософське осмислення трансформації феномену лідерства через призму діалектичного методу. Досліджено еволюцію розуміння лідерства від індивідуалістичної до колективної парадигми, зроблено аналіз феномену лідерства через феноменологічний та герменевтичний підходи, розглянуто його як динамічний процес взаємодії між лідером, послідовниками та контекстом. Увагу приділено ролі лідера в якості каталізатора колективного розвитку, що створює умови для розкриття лідерського потенціалу в інших. Обґрунтовано необхідність переосмислення традиційних організаційних структур та програм розвитку лідерства в контексті сучасних викликів глобалізації та діджиталізації. Запропоновано новий погляд на лідерство як на процес постійної адаптації та колективного навчання, що має важливі епістемологічні та етичні наслідки для розвитку організацій та суспільства в цілому.

Біографія автора

Наталя Анатоліївна Кузьменко, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Аспірантка кафедри філософії

Посилання

Argyris Ch, and Donald A. (1997). Schön. Organizational learning: а theory of action perspective. Reis. № 77/78. Р. 345–348.

Bass Bernard M. and M. Bass Bernard. (1985). Leadership and performance beyond expectations. Р. 481–484.

Bennis Warren. (2009). On Becoming a Leader (revised edition). 396 р.

Gadamer Hans-Georg. (2013). Truth and method. A&C Black. 664 р.

Goleman, Daniel, Richard Boyatzis, and Annie McKee. (2013). Primal leadership ; with a new preface by the authors: unleashing the power of emotional intelligence. Harvard Business Review Press. 336 р.

Hegel Georg Wilhelm Friedrich. (1977). Phenomenology of spirit. Trans. A.V. Miller. Oxford: Oxford UP. 595 р.

Heidegger Martin. (1962). Heidegger, Being and Time. Blackwell. 589 p.

Ladkin Donna and Steven S. Taylor. (2010). Enacting the "true self": towards a theory of embodied authentic leadership. The leadership quarterly. Vol. 21.1. 64–74.

Laloux Frederic. (2016). Reinventing organizations. 382 р.

Levinas Emmanuel. (1979). Totality and infinity: аn essay on exteriority. Vol. 1. Springer Science & Business Media. 307 р.

Nonaka Ikujirō, and Hirotaka Takeuchi. (2007). The knowledge-creating company. Harvard business review. Vol. 85.7/8. Р. 162.

Pearce Craig L., and Jay A. Conger. (2002). Shared leadership: reframing the hows and whys of leadership. Sage Publications. 330 р.

Senge Peter M. The fifth discipline. (1997). Measuring business excellence. Vol. 1/3. Р. 46–51.

Schön Donald A. (2017). The reflective practitioner: How professionals think in action. Routledge. 384 р.

Uhl-Bien M., & Arena M. (2017). Complexity leadership: Enabling people and organizations for adaptability. Organizational Dynamics. № 46 (1). Р. 9-20. DOI https://doi.org/10.1016/j. orgdyn.2016.12.001

Ulrich D., & Smallwood N. (2013). Leadership sustainability: what's next for leadership improvement efforts. Leader to Leader. Vol. 70. Р. 32–38.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-01-21

Номер

Розділ

ФІЛОСОФСЬКО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА