ПРО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ЗРУШЕННЯ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА (МИСЛЕННЯ ДЛЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ)
DOI:
https://doi.org/10.20998/2227-6890.2023.2.06Ключові слова:
інтелектуальна революція, наука, високі технології, освіта, типи мислення (комплексне, корелятивне, інноваційне, комп’ютерне / обчислювальне, креативне)Анотація
Стаття присвячена одному з найактуальніших питань сучасної філософії, а саме ‒ проблемі формуванні інтелектуального багажу людства. Мова йде про інтелектуальні революції, про їхній характер і періоди становлення. Автори використовують метод філософської рефлексії, спираючись на першоджерела попередніх дослідників цього процесу, починаючи з їхнього концептуального аналізу з метою відстежити періоди і характерні ознаки розвитку цих складних процесів еволюції людини і її інтелектуального підґрунтя. Автори висувають тезу, що сьогодні людство знаходиться на порозі третьої інтелектуальної революції. Підтвердженням цього є активне використання нового термінологічного словника, який вже став «повсякденням» нашого життя, не зважаючи на те, що він є результатом розвитку високих технологій інформаційного характеру.
Підкреслюється також ідея того, що трансформація мислення окремих людей, які працюють і думають за нових умов, викликана наукою та високими технологіями. Цей фактичний матеріал прямо і побічно «впливає» на зміни у характері мислення широких верств суспільства, і, як слідство, адаптування до трансформацій у евристичній сфері охоплює величезні за масштабом маси людей.
Посилання
Dolska O.O. (2012). Filosofiia suchasnoho suspilstva : navch.-metod. posib. Kharkiv : NTU “KhPI”. 180 c. S.51-52.
Dolska O.O. (2018). Intelektualne-kohnityvni tekhnolohii (tekhnolohii myslennia) yak nova optsiia naukovoho analizu. Visnyk KhNPU im. H.S. Skovorody «Filosofiia». Kharkiv. Vyp. № 50. S. 3‒16.
Dolska O.O. (2021). Opys ta kharakter intelektualno-kohnityvnykh tekhnolohii yak metodolohichnoi optsii naukovoho analizu. Bahatovymirnist liudyny ta kultury u suchasnykh filosofskykh. landshaftakh : monohrafiia. Dolska O.O., Hodz N.B., Horodyska O.M. ta in. Kharkiv : Vyd-vo Ivanchenka I.S. S. 7-47.
Kant I. (2000). Krytyka chystoho rozumu. K. : Yunivers. T. 3. 741 s.
Kastels M. (2000). Informatsiina epokha: ekonomika, suspilstvo ta kultura. K. : HU VShE. 608 s.
Mak-Liuen M. (2001). Halaktyka Hutenberha: stanovlennia liudyny drukovanoi knyhy. K. : Nika-Tsentr. 464 s.
Rafalskyi O.O., Samchuk Z.F. (2018). Tsyvilizatsiini perekhrestia suchasnoho suspilstva. K. : IPiEND im. I.F. Kurasa NAN Ukrainy. 688 s.Bell D. (1973). The Coming of Post-industrial Society: A Venture in Social Forecasting. Basic Books, 48(2). Р. 286-288.
Biggs J.B., Collis K.F. 2014. Evaluating the quality of learning: The SOLO taxonomy (Structure of the Observed Learning Outcome). Academic Press. 295 p.
Elkana Y. (1987). Alexandre Koyré: between the history of ideas and sociology of disembodies knowledge. P. Redondi (ed.). Science: The Renaissance of a History. History and Technology. № 4. P. 115-148. Retrieved from https://www.scribd.com/document/328879949/koyre-pdf
Jaspers K. (1991). Psychologie der Weltanschauungen. Menchen. 454 s.
Kang Xiaoling. (2015). Innovative Thinking and Ability. Beijing: Electronic Industry Press. 164 p.
Li Zuchao. (2001). Creative Thinking and Innovative Education. Shandong Education Research. № 6. Р. 29-31.
Lipman M. (1997). Pensamiento complejo y educación. Madrid: Ediciones de la Torre. 366 p. Retrieved from https: //publicaciones. unirioja.es/ojs/index. php/contextos/article/view/416/382
Liu Xiaoqiang. (1997). Research Status and Development Trends of Scientific Visualization. Journal of Engineering Graphics. Z1. Р. 128-134.
McCormick B.H. (1987). Visualization in Scientific Computing. Computer Graphics. № 21(6). Р. 1-14.
Morin E. (1990). Introducción Al Pensamiento Complejo; GEDISA, Ed.: Ciudad de México. Retrieved from https://www.trabajosocial.unlp.edu. ar/uploads/docs/morin___introduccion_al_pensamiento_complejo. pdf
Mumford M.D., Medeiros K.E., Partlow P.J. (2012). Creative Thinking: Processes, Strategies, and Knowledge. The Journal of Creative Behavior. № 46 (1). Р. 30–47.
Pacheco C.S., Herrera C.I. (2021). A conceptual proposal and operational definitions of the cognitive processes of complex thinking. Thinking skills and creativity. № 39. Р. 1-6. https://doi.org/10.1016/j.tsc.2021.100794
Pacheco C. Silva. (2020). Art Education for the Development of Complex Thinking Metacompetence: A Theoretical Approach. International Journal of Art & Design Education. № 39 (1). C. 242-254.
Sun Wei. (2023). Information technologies in the education of contemporary China: reality and opportunities. DOI: https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-1-5
Wang Shengji. (1987). Scientific Psychology. Hangzhou : Zhejiang Education Press. 221 p.
Wing J. (2011). Research notebook: Computational thinking – What and why. The link magazine. № 6. С. 20-23.
Yoo Y., Henfridsson O., Lyytinen K. (2010). Research Commentary the New Organizing Logic of Digital Innovation: An Agenda for Information Systems Research. Information Systems Research. № 21(4). Р. 724-735.
Zhang Xiumei. (2012). Review of Relevance Theory. Open Education Research. № 3. Р. 44-49.
Zhu Cailan, Chen Tong, Li Yi. & Shen Shusheng. (2023). Research on the Connotation and Formation Path of Relevance Thinking. Research on Audiovisual Education. № 5. Р. 29-35.
