ДІЯЛЬНІСТЬ ХАРКІВСЬКОГО ПОЛІТЕХНІЧНОГО ІНСТИТУТУ ПІД ЧАС НІМЕЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ

Автор(и)

  • Дмитро Юрійович Журило Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-0015-9412
  • Андрій Олексійович Ларін Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0003-1274-4333

DOI:

https://doi.org/10.20998/2227-6890.2021.1.02

Ключові слова:

німецька окупація, евакуація, окупаційна влада, місцеве управління, Наукова управа, Харківський політехнічний інститут

Анотація

Розглядається діяльність співробітників Харківського політехнічного інституту, які залишилися в Харкові під час окупації у роки Великої Вітчизняної війни.. Ці співробітники не змогли вчасно покинути місто через неналежну  організацію евакуації інституту. інституту. Важкі обставини змусили  багатьох співробітників інституту співпрацювати з окупаційною владою, однак це співробітництво не дуже багато дало загарбникам, проте допомогло вижити більшості науковців ХПІ та зберегти будівлі інституту, бібліотечні фонди та лабораторне обладнання. Наведено прізвища видатних науковців та викладачів, які були в окупації. Показані жахи нової влади: голод, холод, загибель мирного населення. Більшість викладачів і співробітників Харківського політехнічного інституту змушені були міняти на продукти харчування власні речі, прикраси, будівельні матеріали. Наведено факти порушення німецькими військами міжнародного права. Показано, що німецька влада сприяла дрібному кустарництву, роздрібній торгівлі, наданню побутових послуг. Однак, основною метою німецьких військ було забезпечення німецької армії продуктами харчування, спорядженням, транспортом, житлом, а також відправка молоді та працездатного населення на примусові роботи до Німеччини. Німецька преса займалася дезінформацією, поширюючи брехливі запевнення про щасливе життя східних робітників у Німеччині, про залучення їх до європейської культури, про їх відпочинок і дозвілля. Описано, що завдяки діяльності видатного хіміка, професора Павла Дідусенка, вдалося налагодити випуск сірників і мила. Завдяки реалізації цих дефіцитних у воєнний час предметів першої необхідності, вдалося зберегти життя великій кількості співробітників Харківського політехнічного інституту.

Посилання

Got G. Tankovyye operatsii [Tank operations]” / German Got. M.: AST, SPb: Poligon, 2006. 223 p.

“Derzhavniy arkhív Kharkívskoí oblastí (DAKHO). F. R-3744. Op. 1, P. 2. Spiski vikladachív . 1941–1943 [State Archives of Kharkiv Region (DAHO). F. R-3744. Op. 1, P. 2. Lists of teachers. 1941–1943]”.

DAKHO. F. R-3744. Op. 2, P. 2. “Protokol № 1 zasedaniya Soveta instituta ob organizatsii instituta, yego struktury, utverzhdeniya direktora instituta, dekanov fakul'tetov i zaveduyushchikh kafedrami [Protocol No. 1 of the meeting of the Council of the Institute on the organization of the Institute, its structure, approval of the director of the Institute, deans of faculties and heads of departments]”. 22 listopada 1941.

DAKHO. F. R-3744. Op. 2, P 25. “Spysok professorsko-prepodavatelskoho sostava y sotrudnykov ynstytuta na poluchenye payka. Tabelyavky na rabotu rabotnykov spychechnoho proyzvodstva [List of the teaching staff and employees of the institute to receive rations. Report card for the work of match production workers.]”. Traven – cherven 1942 r.

Zhurylo A. H. “Narysy istoriyi Kharkivskoho politekhnichnoho instytutu. Konspekt lektsiy [Essays on the history of Kharkiv Polytechnic Institute. Lecture notes]” / A. H. Zhurylo, D. Yu. Zhurylo; NTU «KHPI», Kharkiv : FLP Panov A. N., 2021. 216 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-25