ЕКОЛОГІЯ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКИХ МОДАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ

Анотація

В умовах глобалізації, посилення суспільної уваги до процесів, що протікають у навколишньому середовищі, що викликані кліматичної кризою та глобальним потеплінням, значної активізації набуває розповсюдження так званого «зеленого порядку денного» (green agenda). Безумовно, одну із найважливіших ролей у всіх аспектах життя відіграє людська мова. Тим важливішим є наслідки «когнітивної революції» середини-кінця ХХ сторіччя, що обумовила можливість поєднання таких різних, але, як виявилося, значно дотичних один до одного, елементів гуманітарного знання як екологія та мовознавство. Внаслідок цього утворився цікавий бленд, що наразі відомий як в національному, так і в зарубіжному науковому просторі, під парасольковим терміном «еколінгвістика». Значущість та актуальність еколінгвістичних розвідок підтримується значним обсягом статей, дисертацій та наукових проєктів, що наразі розробляються в Україні та поза її межами. Одним із таких проєктів є дослідження екології перекладу, що виокремлюється деякими вченими як нова самостійна галузь модерного перекладознавства. Саме питанню екології перекладу присвячено цю роботу, де об’єктом дослідження обрано сучасний англійськомовний науково-технічний дискурс, а предметом – особливості передачі англійських модальних дієслів та конструкцій українською.

У процесі дослідження нами було установлено, що екологія перекладу є, безумовно, відгалуженням еколінгвістики – сучасної мовознавчої дисципліни, розробленням якої опікуються фахівці в Україні та за кордоном, а основним лейтмотивом еко-перекладознавчих студій є аналіз правильності та адекватності передачі змісту вихідного тексту мовою перекладу. На основі аналізу ілюстративного матеріалу, дібраного з корпусу англійськомовних текстів науково-технічної тематики, з’ясовано, що при перекладі англійських модальних конструкцій потрібно зважати на суттєві відмінності між семантично-конотативною системою англійської та української мов, що пояснюються їхньої типологією, де перша слугує прикладом аналітичної мовної системи, а друга – синтетичної.