КРИТИКА СЕНСУ У ФІЛОСОФІЇ В.В.О. КАЙНА
DOI:
https://doi.org/10.20998/2227-6890.2022.2.04Ключові слова:
натуралістична епістемологія, смисл, формальна семантика, аналітична філософіяАнотація
Стаття присвячена дослідженню проблеми інтерпретації та репрезентації концепту логічної семантики «смислу», яка розглядалася видатним американським філософом та математиком середини і другої половини ХХ століття – Вілардом Ван Орманом Квайном, багато праць якого занурені вглиб поданої проблематики, перважно, його «Слово та об’єкт» та «З логічної точки зору». Найголовніша критична теорія розуміння думок Квайна щодо смислу розглянута під таким кутом, який набуває відгуків у філософів як в аналітичнй, так і пост-аналітичній традиції філософії. Разом із цим розглядається як доволі широко інтерпретований концет. Також, типи такої критики можуть бути знайдені серед праць таких класиків аналітичної філософії, як Д. Девідсон та М. Дамміт, але і в сучасних послідовниках цього напряму, зокрема: М. Багхраміан, Л. Комахи, П. Лівінґстона, Д. Сміта та інших. Щодо цього матеріалу кілька сучасних праць, разом з працями Квайна, частково є розглянутими, тоді ж як, на нашу думку ця спадщина трактування продовжує підкреслювати значущість цієї проблеми до сьогодні. Результатами нашої роботи є зауваження щодо прогалин в питанні дослідження концепту «смислу» в філософії Квайна. Цим ми наполягаємо на подальшому догляду як інтерпретації метафізичної площини контексту його робіт, так і культурологічної. Чим більше ці ділянки для дослідження набувають, тим більш успішним воно очікується.
Метод критики напів метафізичних концептів потрібен задля більш досконалого дослідження проліферації ідей концепції смислу в пост-аналітичній філософії, і, як чинник відмінності від традиційної аналічної філософії, що послуговується прикладом змін. Нова критика деяких аспектів філософії Квайна, таким чином, змушна наближатися до розвитку науки в цілому. Чимало ключових та важливих деталей може бути взято з аналізу його праць. Інтерпретації значення концепту смислу в різних працях аналітичних філософів можливо розглядати як серйозний чинник впливу щодо напрямку змін в самій аналітичній традиції.
Посилання
Baghramian M. (2016). Quine, Naturalised Meaning and Empathy. School of Philosophy; Sassari: University College Dublin, University of Sassari.
Dummett M. (2001). Logical Foundation of Metaphysics. (V. Navrocky, Trans.). Kyiv. IRIS. (In Ukrainian).
Komaha L. (2016). The sense and Truth of Knowledge in Argument of Naturalistic Epistemology of W.V.O. Quine. Science issue. Series “Philosphy”. Kharkiv. Vol. 46, p. I. (In Ukrainian).
Heyns E. (2012). Quine and Meaning. Faculty of Behavioral Sciences, department Philosophy of Science, Technology and Society: University of Twente.
Hlushchenko E. (2021). Conceptualization of Sense in Logical Semantics of G. Frege. Science Issue, Culturology. (In Ukrainian).
Livingston, P. (2018). What is a ‘Logic of Sense’? Deleuze with Frege, Carnap, and Quine. New York: Routledge.
Quine W.V.O. (1980). From a Logical Point of View. Cambridge, Mass. : Harvard University Press, 1953; 2nd ed., rev.
Quine W.V.O. (1995). From Stimulus to Science. New Your, Norton: Cambridge University Press.
Quine W.V.O. (1986). Philosophy of Logic. Englewood Cliffs. N. J.; Harvard University Press.
Smith J. (2021). Carnap and Quine on Sense and Nonsense. Journal for the History of Analytical Philosophy. Vol. 9 № 10. Massachussets, Manchester.
Synytsia A. (2017). Modern Analytic Philosophy: From Languages Pragmatics to Conceptualization of the Mind. Lviv. (In Ukrainian).
