ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ РЕЙТИНГІВ ТА ЇХ ПОТЕНЦІАЛІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2227-6890.2022.1.06Ключові слова:
університетські рейтинги, якість вищої освіти, якість освітньої діяльності, оцінювання якості вищої освіти, критерії та індикатори якості вищої освіти, державна політика у забезпеченням якості вищої освітиАнотація
Дослідження проблематики рейтнегування в системі вищої освіти обумовлено, з одного боку,
необхідністю пошуку об’єктивного джерела інформації щодо рівня позиціонування вітчизняних закладів
вищої освіти на міжнародному ринку освітніх послуг, а з іншого – запитом з боку суб’єктів публічного
управління розвитком системи вищої освіти на формування індикаторів стану досягнення визначених у
Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 роки пріоритетних цілей. Крім того, у межах
сучасного університетського менеджменту та системи публічного управління забезпеченням якості вищої
освіти, міжнародні академічні рейтинги все далі частіше розглядаються на рівні джерела неупередженої
інформації щодо якості освітньої діяльності ЗВО та якості вищої освіти. Такий контекст сприйняття відповідної проблематики потребує наукового обґрунтування потенціалів міжнародних рейтингів для
інформаційного забезпечення моніторингу якості вищої освіти. Складність такого обґрунтування полягає у
різноманітті методологій оцінювання показників університетів, а також нетотожності фокусів експертної
уваги у межах основних процедур ранжування. Маючи намір долучитися до обгрунтування відповідної
проблематики авторами статті було проведено аналіз змісту міжнародних університетський рейтингів, а
також з’ясовано їх потенціали щодо оцінювання якості освітньої діяльності та якості вищої освіти. У якості
фокусу безпосередньої уваги було обрано чотирнадцять міжнародних рейтингів (міжнародний каталог
«UniRank: World University Rankings & Reviews»; рейтинг національних систем вищої освіти «U21 Ranking of
National Higher Education Systems»; рейтинг «U-Multirank»; Шанхайський рейтинг «Academic Ranking of
World Universities»; рейтинг «QS World University Rankings»; рейтинг «Times Higher Education» та інші). За
кожним з розглянутих нами рейтингів було визначено критерії оцінювання результатів функціонування
університетів. За результати проведеного аналізу були сформульовані висновки щодо: можливості
використання міжнародних університетських рейтингів для характеристики рівнів якості освітньої діяльності
закладів вищої освіти та якості вищої освіти; динаміки удосконалення методології складання окремих з
рейтингів; рівня об’єктивності та суб’єктивності оцінок; критеріїв з оцінювання результатів науководослідної роботи у підсумковому результаті рейтенгування тощо.
