Процедура рецензування та критерії відбору
Процедура рецензування
З метою дотримання етичних норм, прийнятих міжнародною науковою спільнотою, і запобіганню будь-яких порушень цих норм проводиться обов’язкова процедура рецензування всіх статей, що публікуються у виданні.
Рецензенти мають дотримуватися найкращих міжнародних практик рецензування, зокрема Рекомендацій для рецензентів від Європейської асоціації наукових редакторів – The European Association of Science Editors, Web of Science Academy, Elsevier Researcher Academy та вимог цього журналу.
Наукові статті, що надійшли до редколегії і задовольняють формальним критеріям, розглядаються на засіданні редакційної колегії (онлайн) на предмет відповідності тематиці збірника та визначення кола рецензентів. Засідання відбуваються чотири рази на рік (для першого випуску – останній тиждень березня та квітня, для другого випуску – останній тиждень жовтня та листопада).
Редакційна колегія журналу практикує подвійне сліпе рецензування, що передбачає:
- Усі рукописи спочатку розглядаються членами редколегії відповідно до спеціальностей журналу на предмет оцінки їх відповідності тематиці та вимогам журналу.
- Після позитивного рішення по п. 1 рукописи направляються як мінімум двом експертам за відповідною галуззю. До рецензування можуть бути залучені як зовнішні експерти так і фахівці з числа членів редакційної колегії журналу. Рукопис проходить подвійне сліпе рецензування: ні автори, ні рецензенти не знають один одного.
- Коментарі рецензентів передаються авторам разом рекомендацією до переробки рукопису (за потреби). Головний редактор повідомляє авторам:
– рукопис прийнято без змін,
– авторам надається можливість доопрацювати рукопис подати його знову,
– рукопис відхиляється (із зазначенням причин).
У разі незгоди з висновками рецензентів автори можуть надати редакції науковообґрунтовану відповідь на надані зауваження, яка буде розглянута рецензентами.
Термін виконання подвійного сліпого рецензування становить від 20 до 40 днів.
Рецензенти мають утримуватись від використання технологій Large Language Model (LLM), яке може призвести до порушення конфіденційності.
Редакційна колегія просить рецензентів підтверджувати відсутність конфлікту інтересів на етапі відбору рукописів на рецензію або в момент отримання рецензентом рукопису. Якщо такий конфлікт виявлено на етапі рецензування, рецензент зобов’язаний повідомити про це головного редактора та відмовитися від рецензування даного рукопису. Редакція в такій ситуації орієнтується на рекомендації, наданих у вигляді схем від COPE, а саме: «Undisclosed conflict of interest in a submitted manuscript» та «Undisclosed conflict of interest in a published article».
Рецензенти наукового журналу несуть незалежну відповідальність за прийняття рішення щодо прийняття до опублікування, направлення на доопрацювання чи відхилення наданих до журналу рукописів. Аргументація щодо важливості публікації для дослідників і читачів має підтверджувати такі рішення. Рецензенти мають керуватися редакційною політикою журналу та обмежуватися діючими правовими нормами щодо таких питань, як порушення авторських прав, наклеп, самоплагіат та плагіат.
Рецензент оцінює:
- достатність розкриття актуальності теми статті;
- обґрунтування зв’язку проблеми, яка поставлена в статті, з важливими науковими чи практичними завданнями;
- повноту аналізу останніх досліджень і публікацій із загальної проблеми;
- відповідність цілей статті проблемі, яку розглядає автор;
- обґрунтування отриманих наукових результатів;
- наукові висновки та їх відповідність меті статті.
Крім того, рецензент оцінює термінологічну однозначність статті; знання автором наукової літератури з обговорюваного кола проблем, у тому числі міжнародний досвід; особливості стилю та мови автора статті (ясність мови та стилю, необхідність додаткового наукового та літературного редагування тощо), правомірність використання інструментів ШІ.
Рецензія повинна містити конкретні висновки щодо доцільності публікації із зазначенням основних недоліків статті (якщо такі є), а також висновок про можливість опублікування: «рекомендується», «рекомендується з урахуванням виправлення зазначених недоліків» або «не рекомендується».
У разі відхилення статті редакційна колегія направляє автору мотивовану відмову. Остаточне рішення про доцільність публікації приймається редакційною колегією видання перед винесенням питання на розгляд Вченої ради установи.
Критерії для відбору рецензентів
Критерії базуються не лише на показниках рецензента як самостійного дослідника, а й відповідності низці критеріїв:
– рецензент повинен мати науковий ступінь PhD, кандидата або доктора наук;
– ключові слова публікацій рецензента мають відповідати напрямам роботи журналу;
– вітається вміння працювати з усіма найпоширенішими сьогодні засобами комунікації;
– бажання як працювати, так і самостійно розвиватися в обраному напрямі;
– брати участь у спеціалізованих вебінарах, семінарах тощо для підвищення особистого професійного рівня.
Рецензент відповідає за:
– за правильність позиціонування рукопису відповідно до спеціальності, наукової тематики, актуальності роботи,
– за своєчасність ініціювання початку роботи редактора та технічного редактора-верстальника за умови виконання автором всіх вимог, у т.ч. до оформлення та подання рукопису,
– за якість комунікації з головним редактором журналу,
– за дотримання норм етики відповідно до рекомендацій Комітету з етики публікацій (COPE),
– за дотримання вимог щодо збереження конфіденційності даних.
За комунікацію з автором для виконання ним вимог технічних редакторів та верстальників, виправлення зауважень рецензентів, контроль цього процесу до отримання повного погодження щодо остаточного оформлення рукопису, який повністю відповідає вимогам журналу, – відповідає головний редактор видання.
