Публікаційна етика та редакційна політика
Редакційна колегія дотримується міжнародних стандартів видавничої етики та рекомендацій Committee on Publication Ethics (COPE) щодо принципів прозорості та найкращих практик наукових публікацій.
Журнал підтримує принципи DORA щодо оцінювання наукових досліджень:
– оцінює статті на основі їх наукової якості, а не престижу видання;
– не використовує імпакт-фактор журналу як єдиний критерій оцінювання якості статті;
– не просуває практики, які неналежно маніпулюють показниками цитування;
– заохочує авторів до розкриття широкого спектру наукових досягнень (які не обмежуються кластером «Розвиток людського капіталу, соціальні науки та журналістика», утім із повідомленням авторам щодо нефаховості певних спеціальностей для цього журналу).
Етичні принципи автора
Статті повинні містити достовірні результати досліджень.
Статті повинні бути оригінальними, запозичені частини повинні обов’язково супроводжуватися посиланнями. Наявність неоформлених цитат, значний відсоток запозичень, а також повний плагіат чи генерація тексту є неприйнятними.
У статті повинні бути зазначені всі особи, які зробили свій внесок у проведення дослідження.
Неприйнятним є подання рукопису, що розглядається або вже опублікований у сторонньому виданні.
У разі виявлення недоліків або помилок у роботі, необхідно своєчасно проінформувати про це редакційну колегію та співпрацювати з редактором, щоб відкликати чи виправити статтю. Якщо редактор дізнається від третьої сторони, що опублікована робота містить суттєву помилку/фіктивні дані, автор зобов’язаний негайно відкликати чи виправити статтю або надати редакторові докази правильності оригінальної статті.
Етичні принципи рецензента
Рецензент, який усвідомлює недостатній рівень своєї кваліфікації для розгляду певної статті або має сумніви стосовно дотримання термінів рецензування, повинен завчасно повідомити про це редакційну колегію.
Рецензент зобов’язаний дотримуватися умов конфіденційності та не передавати рукопис для ознайомлення та обговорення особам, які не мають таких повноважень.
Неприпустимо використання неопублікованих статей в особистих цілях без письмової згоди автора.
У разі виявлення схожості статті з вже існуючими подібними роботами, рецензент повинен негайно повідомити про це редакційну колегію.
Відгук на подану для опублікування статтю повинен бути неупередженим та об’єктивним, має містити аргументовано наведені коментарі. Неприпустима особиста критика автора.
Етичні принципи редактора та видавця
Редакційна колегія приймає рішення щодо публікації статті на основі достовірності поданих матеріалів та наукової значущості роботи.
Редакційна колегія не повинна допускати до публікації статті, які частково або повністю є плагіатом чи згенеровані засобами штучного інтелекту.
Під час прийняття рішення щодо публікації статті неприпустима дискримінація за расою, статтю, релігійними поглядами, походженням, громадянством та політичними переконаннями.
Редакційна колегія не співпрацює з фізичними та юридичними особами-резидентами Російської Федерації та Республіки Білорусь, особами, що перебувають на території цих держав, прямо або опосередковано спонсоруються з їх боку або знаходяться у Державному реєстрі санкцій або інших санкційних списках.
Редакційна колегія гарантує збереження конфіденційності неопублікованих матеріалів надісланих для розгляду робіт.
Редакційна колегія зобов’язана брати участь у виникаючих конфліктах та вживати заходи щодо їх розв’язання.
Політика щодо конфлікту інтересів
Подаючи рукопис до журналу, автори мають задекларувати наявність/ відсутність будь-яких конкуруючих фінансових та/або нефінансових інтересів.
Для допомоги читачам у формуванні власної думки щодо можливої упередженості редакційна колегія вимагає від авторів декларувати будь-які конкуруючі фінансові та/або нефінансові інтереси щодо своєї роботи.
Автори повинні вказувати всю інформацію, необхідну для підтвердження прозорості в частині потенційних фінансових інтересів:
– організації, що фінансують дослідження у вигляді обладнання, витратних матеріалів тощо, відряджень та/або нарахування заробітної плати;
– організації, які зацікавлені у фінансуванні даної роботи, конкретні ролі таких організацій в самому дослідженні, включаючи збір, аналіз, систематизацію даних, наведених у рукописі;
– організації та/або особи, які можуть отримати фінансові вигоди або інші зиски від публікації статті або зазнати шкоди/збитків внаслідок її опублікування.
Інші, не зазначені предметно, фінансові інтереси, які можуть мати будь-який, навіть непрямий негативний вплив, мають бути зазначені для повного підтвердження відсутності конфлікту інтересів.
Якщо автори пов’язані зобов’язаннями конфіденційності, що унеможливлює розкриття повністю або частково інформації щодо фінансових або нефінансових інтересів, редакція не вимагає розкриття цих інтересів, визнаючи повне право збереження конфіденційності. У цьому випадку авторам достатньо задекларувати наявність конфлікту інтересів у момент подання рукопису.
Рецензенти зобов’язані повідомляти про наявні реальні або потенційні конфлікти інтересів, які можуть вплинути на прийняття рішень щодо рукописів. У разі виявлення такого конфлікту рецензент не бере участі в ухваленні рішень щодо долі рукопису (рукопис передається іншому рецензентові).
Політика щодо плагіату
Журнал приймає до публікації тільки оригінальні матеріали, статті, які не були опубліковані раніше і не подавалася для публікації до іншого збірника. Редакційна колегія користується програмним забезпеченням для виявлення текстових запозичень у представлених рукописах StrikePlagiarism. Рукописи, в яких виявили плагіат чи текстові запозичення без посилань на першоджерело, відхиляються редакційною колегією до опублікування статті.
Редакційна колегія аналізує будь-який випадок плагіату по суті. Якщо плагіат чи текстові запозичення виявлено редакторами або рецензентами на будь-якому етапі до публікації рукопису, автора/ів попереджують про необхідність доопрацювання матеріалу. Якщо плагіат складає не менше 25 %, стаття може бути відхилена, а установа-працедавець автора про це проінформовані.
Рукописи, в яких виявлено плагіат, обробляються на підставі обсягу плагіату, наявного в рукописі: якщо менше 25% плагіату, рукопис відправляється авторам для доопрацювання, а якщо більше 25 % плагіату, рукопис відхиляється без редакційного рецензування. Авторам рекомендується переглянути текстові запозичення і плагіат рукопису та повторно подати виправлений матеріал.
Відсоток плагіату розраховується програмним забезпеченням, а також оцінюється редакційною колегією.
Якщо після опублікування виявлено плагіат, то редакційна колегія проводить аналіз даного факту та повідомить про це автору. Сторінки, що містять плагіат, буде позначено у PDF-файлі. Залежно від масштабу плагіату, документ також може бути відкликано.
Політика відкликання (ретракції) та виправлення опублікованих статей
Політика відкликання та виправлення опублікованих статей заснована на керівництвах COPE щодо Висловлення занепокоєння та Відкликання.
Виявлення помилок в опублікованих статтях та початок розслідування
- У разі якщо автори або читачі виявили помилки в уже опублікованих статтях редакційна колегія закликає їх негайно повідомити про це головному редактору журналу. Усі надіслані запити будуть розглянути редакційною колегією. Підтвердження отримання запиту буде надано протягом 3 робочих днів. Запит буде оцінено щодо наукового обґрунтування. Запити, що мають наклепницький характер, не підкріплені науково обґрунтованим поясненням, або анонімні запити не будуть розглянуті. Редакційна колегія також може ініціювати внутрішню перевірку опублікованих статей без отримання жодних зовнішніх запитів.
- Розслідування виявлених помилок проводиться спеціалістами з питань етики досліджень/публікаційної етики університету, представниками редакційної колегії та рецензентами. Обов’язковим етапом розслідування є надсилання запиту авторам статті з проханням надати додаткові коментарі, обґрунтування, докази та роз’яснення. Залежно від обсягу та масштабу впливу на науковий зміст дослідження до розслідування можуть бути долучені установи авторів та інші треті особи.
- Редакційна колегія гарантує збереження анонімності автора запиту, який виявив помилку в опублікованій статті. Редакційна колегія залишає за собою право зберігати анонімність всіх учасників процесу розслідування та не надавати проміжні результати розслідування (витяги з протоколу, рецензії, результати перевірок тощо) третім особам при збереженні загальної прозорості процесу розслідування.
- Остаточне рішення щодо виправлення, відкликання чи в окремих випадках видалення статті приймає редакційна колегія на основі результатів розслідування. Незгода авторів з результатами розслідування або відсутність відповіді від авторів не може бути причиною зміни рішення або затримки процесу ретракції.
- Термін розслідування не може бути чітко визначеним, адже він може суттєво залежати від кількості та глибини помилок, виявлених в опублікованій статті.
- Залежно від результатів розслідування опублікована стаття може бути виправлена, відкликана або видалена. Опублікована стаття може залишитись відміченою виразом занепокоєння як остаточний результат розслідування, що буде означати, що виявлені занепокоєння не були доведені.
- Вираз занепокоєння може бути застосований до статті, відносно якої проводиться розслідування, у випадку, якщо воно потенційно може тривати більше місяця, з метою повідомлення читачів про серйозні та обґрунтовані занепокоєння щодо достовірності опублікованого дослідження. Така стаття буде відмічена виразом занепокоєння до моменту завершення розслідування та прийняття рішення щодо її статусу. Вираз занепокоєння буде опубліковано у відкритому доступі на сайті журналу для повідомлення читачам причини занепокоєння зі збереженням анонімності самого процесу розслідування.
Виправлення опублікованих статей
- Виправлення опублікованої статті може бути реалізовано у випадку, коли виявлені помилки не є серйозним порушенням публікаційної етики чи редакційної політики та не впливають на основний науковий зміст статті. Прикладами (але не вичерпним переліком) таких помилок можуть бути:
– незначні помилки в цитуванні;
– незначні технічні помилки в зображеннях, формулах, таблицях тощо, що не впливають на результати дослідження;
– зміни в складі авторів, у разі обґрунтованого факту необхідності таких змін;
– незадеклароване використання інструментів штучного інтелекту в обсязі, що не перевищує допустимий чинною політикою, і не суперечить ролям ШІ, дозволеним редакційною політикою;
– незадекларований конфлікт інтересів, що не є суттєвим та не впливає на достовірність самого дослідження.
- У випадку виправлення у відкритому доступі будуть розміщені усі версії статті та повідомлення про виправлення, які будуть детально описувати зміни, що були внесені до вже опублікованої статті.
Відкликання опублікованих статей
- Відкликання опублікованих статей відбувається у випадках, коли розслідуванням доведено серйозні порушення стосовно достовірності представлених даних, доведення факту маніпуляції чи фальсифікації даних, вказання фейкових джерел інформації, доведення факту незадекларованого або неналежного використання інструментів штучного інтелекту, доведення факту приховування конфлікту інтересів, що може суттєво впливати на достовірність представлених даних, тощо. Прикладами (але не вичерпним переліком) таких помилок можуть бути:
– виявлення плагіату або дублікату статті;
– незадеклароване використання інструментів штучного інтелекту в обсязі, що перевищує допустимий політикою редакції та / або суперечить ролям ШІ, дозволеним редакційною політикою;
– суттєва помилка (наприклад неправильний розрахунок, не врахування суттєвого фактору при проведенні дослідження, експериментальна помилка);
– авторство публікації неможливо перевірити або існують суттєви занепокоєння щодо вкладу авторів;
– несанкціоноване використання особистих даних або фіктивне авторство;
– сам процес рецензування або публікації було скомпрометовано;
– наукові висновки базуються на початкових публікаціях, які були виправлено чи відкликано станом на момент отримання рукопису статті.
- Відкликані статті залишаються розміщеними у відкритому доступі в архіві журналу. Інформація про відкликання також надається редакційною колегією до всіх ресурсів, де представлено журнал.
Видалення опублікованих статей
- У виняткових випадках може знадобитись видалення частини або повного тексту статті. Прикладами (але не вичерпним переліком) таких помилок можуть бути:
– стаття порушує конфіденційність особистого життя;
– стаття є предметом судового рішення;
– стаття може становити серйозну загрозу здоров’ю людей, безпеці держави чи навколишньому середовищу.
У разі видалення частини або повного тексту статті, її метадані (назва, анотація, ключові слова, відомості про авторів, список джерел інформації) та повідомлення про видалення залишаються опублікованими у відкритому доступі.