Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми розвитку українського суспільства

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Михайло Вячеславович Білоконь — 2024-01-31

У статті висвітлено результати дослідження проблеми міжнародно-правового гарантування екологічної безпеки в умовах правового режиму воєнного стану, що надзвичайно актуально для України. Зазначається, що виникнення загроз та ризиків для життя і здоров’я людини, які часто зумовлюють критичний стан довкілля, потребує пошуку оптимальних шляхів ліквідації їх наслідків у випадку надзвичайних екологічних ситуацій та можливого їх попередження. Щодо цього, первинне значення має комплексний державно-правовий механізм, який передбачає ряд заходів і засобів, спрямованих на підтримку забезпечення екологічної безпеки. Йдеться, насамперед, про розвиток та удосконалення законодавства у цій галузі в системі національної безпеки і оборони з урахуванням міжнародного досвіду. Одним з найбільш актуальних питань щодо негативного впливу є збройна агресія, а саме вплив на довкілля під час бойових дій. Тому невід’ємним напрямом адаптації правової системи України та системи природоохоронного нагляду і контролю в умовах воєнного стану є вдосконалення міжнародно-правового механізму щодо реагування на екологічні ризики і загрози, можливість їх попередження шляхом залучення міжнародних інституцій в екологічну сферу України.

РОЛЬ І МІСЦЕ РАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ СЕРЕД СУБ’ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Юлія Володимирівна Боковикова — 2024-01-31

Розглянуто питання державного регулювання системи забезпечення екологічної безпеки. Встановлено, що потенціал природоохоронної системи в Україні не реалізовано. Обґрунтовано необхідність визначення основних завдань державного регулювання в екологічній сфері. Сформовано пріоритетні напрями державної підтримки з метою розвитку системи забезпечення екологічної безпеки. Зроблено висновок, що у забезпеченні екологічної безпеки у сфері національної безпеки і оборони державне регулювання природоохоронної галузі має забезпечувати концентрацію необхідних ресурсів на задоволенні пріоритетних потреб, які дозволять прийняття та реалізацію управлінських рішень з формування та імплементації національного екологічного законодавства в систему колективної безпеки. Запровадження державної програми розвитку екологічної розвідки має включати весь комплекс необхідних заходів, об’єднаних спільною метою, пов’язаних із виконавцями, ресурсами й термінами виконання, що уможливить реалізацію поставлених завдань зі створення та функціонування в межах концепції в забезпеченні екологічної безпеки в Україні.

ОЦІНКА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА УМОВИ КЕРУВАННЯ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ

Дар’я Анатоліївна Булгакова — 2024-01-31

Автомобілі зі штучним інтелектом (AI) можуть самостійно обробляти дані, але їм потрібна допомога людини, щоб приймати рішення та контролювати поводження на дорозі. У міру розвитку досліджуваних технології людям стає важко передбачити результати AI систем і висновків, що збільшує потенційні ризики, пов’язані з їх роботою під час водіння. Так, дослідження показало, що впровадження штучного інтелекту зробило революцію в автомобільній промисловості, особливо це стосується автомобілів, які для водіння не потребують водія. Незважаючи на те, що таке впровадження є зручним для користувачів, однак є ризики щодо інцидентів на дорозі з негативними наслідками. Зважаючи на вказане, дослідження спрямоване на з’ясування питання щодо відокремлення відповідальності шляхом надання оцінки тому чи має система штучного інтелекту повну автономність чи ні. Адже в разі аварії може виникнути суперечка, хто повинен нести відповідальність.

Таким чином стаття пропонує напрямок для законодавчого врегулювання відповідальності у випадку ДТП та у разі автономного водіння. Тому автори вважають, що відповідальність рекомендована бути пропорційною вині за оцінкою поведінки користувача та розробників автономного автомобіля відповідно, враховуючи- прийняти заходи щодо контролю ризиків. Автори наголошують як на необхідність у ретельному плануванні дизайну та у кінцевому управлінні під час тестування транспортних засобів із влаштованою АІ системою, так і на їх плановій інтеграції у трафік на дорозі. Окрім того, стаття підкреслює невизначеність законодавців у вивченому питанні, тому звертають увагу усіх учасників при поводженні на дорозі про важливість дотримання не лише законів і правил, але й етичного використання автономних транспортних засобів.

БЕЗПЕКОВА ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Вячеслав Борисович Дзюндзюк — 2024-01-31

У статті розглянуто сучасний стан формування системи державного регулювання та проблемні питання забезпечення безпекової екологічної політики в контексті реалізації цілей сталого розвитку в Україні в нових умовах. Обґрунтовано теоретико-методологічні положення та розроблено концептуальні засади вдосконалення державного регулювання природоохоронної системи. Безпекова екологічна політика виступає важливим компонентом державної політики у сфері національної безпеки. У контексті реалізації цілей сталого розвитку в Україні необхідно вдосконалити систему державного регулювання природоохоронної системи. Екологічні проблеми можуть призвести до дестабілізації суспільства, порушення нормального функціонування економіки та погіршення якості життя населення. Тому важливо розробити та реалізовувати ефективні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки. Пропоновані авторами статті заходи є актуальними та можуть сприяти вдосконаленню системи державного регулювання природоохоронної системи в Україні.

СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВИ ЯК ПОТУЖНОГО ІНСТРУМЕНТУ ЗАХИСТУ ВІД СОЦІАЛЬНИХ РИЗИКІВ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Юрій Юрійович Кошкаров — 2024-01-31

Стаття присвячена аналізу досвіду становлення держави як потужного інструменту від соціальних ризиків на прикладі країін Західної Європи (Німеччини та Велткобританії); наведено поняття соціальної держави як такої, що створює всі можливі умови для реалізації економічних, соціальних і культурних прав людини, для самостійного забезпечення ініціативною та соціально відповідальною особою необхідного рівня матеріального добробуту собі та членам своєї сім’ї; розглянуто діяльність Міжнародної організації праці та Міжнародної асоціації соціального забезпечення; проаналізовано соціальний досвід становлення таких держав, як Німеччина та Великобританія; доведено, що поштовхом до більш комплексного соціального захисту в країнах Західної Європи стали низка політичних, соціальних та економічних чинників.

ІННОВАЦІЇ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Віталій Вікторович Круглов — 2024-01-31

У статті розглядаються сучасні підходи до впровадження інновацій у системі державного управління. В умовах швидких технологічних змін та глобалізації, інновації є ключовим фактором адаптації системи державного управління до складних викликів. Метою статті є аналіз та вивчення сучасних підходів у галузі інновацій державного управління. Дослідження тематики показує зростаючий інтерес науковців до питань інновацій у державному управлінні. Водночас залишаються проблеми, пов’язані з безпекою та особливостями впровадження інноваційних стратегій у вказаній сфері. Розглянуто різні форми інновацій, зокрема технологічні (впровадження цифрових технологій, штучного інтелекту, інформаційних систем тощо), соціальні (нові підходи у взаємодії зі споживачами публічних послуг та державою), інновації в управлінських процесах і наданні послуг, що передбачає підвищення якості та ефективності державного управління. Огляд практичного досвіду засвідчує, що провідну роль в інноваціях державного управління відіграє цифрова трансформація – розвиток електронного урядування, відкритих даних, інтегрованих платформ надання адміністративних послуг. Виокремлено ключові інновації електронного урядування: електронні податки, документообіг, платежі, портали надання адміністративних послуг. Проаналізовано переваги використання відкритих даних. Розглянуто інтегровані багатофункціональні центри обслуговування громадян та концепцію «держави як платформи» з єдиною екосистемою даних та сервісів. Окремо виділено підходи до класифікації інновацій за сферами: сервісні, технологічні, управлінські, системні, соціальні. Проаналізовано інноваційні моделі державного управління: класичну бюрократичну модель, новий публічний менеджмент, мережеве управління, неовеберіанську модель. Розглянуто перспективи застосування штучного інтелекту та забезпечення кібербезпеки як пріоритетні напрями в контексті цифрової трансформації. Впровадження інновацій у державному управлінні є комплексним стратегічним завданням, яке потребує системних зусиль щодо модернізації як організаційних структур, так і кваліфікації державних службовців.

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В ЕКОЛОГІЧНІЙ СФЕРІ: БЕЗПЕКОВА СКЛАДОВА

Ольга Вікторівна Михайловська — 2024-01-31

У статті досліджено питання взаємозв’язку державної політики, екологічної сфери та безпеки. Було визначено, що основна проблема полягає у виробленні та ефективному впровадженні державної екологічної політики, яка б забезпечувала сталий розвиток та екологічну безпеку, враховуючи сучасні екологічні виклики. В статті наголошується, що екологічна політика може бути інтегрована у різні сфери суспільного життя (економіку, соціальну політику, сферу освіти та здоров’я). Підтверджено, що питання державної політики в екологічній сфері потребують розробки комплексного підходу, що включатиме законодавче регулювання, науково-дослідну діяльність, освіту та залучення громадськості. Досліджено зв’язки між державною політикою в екологічній сфері та безпекою (зв’язок зі здоров’ям та добробут населення; ризики екологічного забруднення повітря, води та ґрунту; вплив екологічної політики на енергетичну безпеку) важливим фактором, що сприяє соціальній стабільності, посилює довіру до влади та підвищує громадську свідомість щодо екологічних питань визнано активну участь громадськості у формуванні та реалізації екологічної політики. Схарактеризовано законодавче поле щодо екологічної політики та перераховано першопричини екологічних проблем в Україні. Описано екологічні ризики, що пов’язані з веденням військових дій. Наведено дані з офіційного ресурсу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «ЕкоЗагроза» щодо та вплив на довкілля. Визначено роль роботи із залучення громадськості та освітніх кампаній, спрямованих на підвищення свідомості громадян щодо екологічних проблем та необхідності їх вирішення. Розкрито важливість глобальних екологічних викликів та їх впливу на здоров’я людини, економіку та стабільність суспільства. Наголошено на необхідності формування інтегрованого підходу до екологічно зумовлених захворювань в контексті безпеки. Підкреслено необхідність залучення широкого кола стейкхолдерів, включаючи урядові установи, наукову спільноту, бізнес-сектор та громадянське суспільство. Представлено напрями підвищення ефективності державної політики в екологічній сфері та наведено їх характеристику.

РОЛЬ ДЕРЖАВИ У РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

Наталія Валеріївна Статівка — 2024-01-31

У статті досліджено роль держави у розвитку сільської соціальної інфраструктури для покращення якості життя населення. Визначено засоби впливу держави на розвиток сільської соціальної інфраструктури в Україні: фінансова підтримка; створення програм і стратегій; забезпечення доступу до якісної освіти; забезпечення фінансової підтримки для лікарень та медичних закладів; розвиток та удосконалення транспортної і комунікаційної інфраструктури; встановлення стандартів якості для сільської соціальної інфраструктури.

ДИСТАНЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ЗВО У ПОРІВНЯННІ З ТРАДИЦІЙНОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ

Віта Петрівна Родигіна — 2024-01-31

У статті розглянута оцінка можливостей дистанційної форми практичного навчання з фізичного виховання для підтримки рівня фізичного та психічного здоров’я студентів в умовах воєнного стану та результати впровадження у навчальний процес очних занять з фізичного виховання (за бажанням та можливостями студентів відвідувати заняття з плавання в басейні) з огляду на доступність спортивного інвентарю, групових форм спілкування та безпосереднього контакту з викладачем. Для вирішення поставлених завдань були використані методи педагогічного спостереження, опитування, аналіз літератури та узагальнення інформації, логічні та математико-статистичні методи наукового дослідження.

НЕОЛОГІЗМИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ НАПРАВЛЕНОСТІ

Ірина Миколаївна Гаврилова — 2024-01-31

Представлена наукова стаття аналізує важливість та роль неологізмів у сучасній науково-технічній мові та підкреслює їх значущість для наукового та технічного спілкування. Розглядаються причини, що призводять до виникнення нових слів і термінів, які відображають сучасні реалії та рівень наукового розвитку. Також обговорюються чинники, які впливають на створення та появу неологізмів. Дана робота також визначає, чому ці нові слова є необхідними для галузей науки та технологій та як вони впливають на розвиток науки та технологій у сучасному світі.

ХАРКІВСЬКИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ У СТАНОВЛЕННІ І РОЗВИТКУ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ УКРАЇНИ

Галина Вікторівна Павлова — 2024-01-31

Стаття вирішує складне завдання щодо відновлення історичної справедливості стосовно деяких представників технічної інтелігенції, які безпосередньо були пов'язані з Харківським технологічним інститутом за період з1890 по1934 роки. Доведено важливість інформативних знань щодо ролі випускників вищого технічного закладу освіти для прийдешніх поколінь, про їх наполегливу, віддану працю на благо країни. У роботі авторами розкрито особистий внесок його випускників у розвиток окремих регіонів України, провідних підприємств і галузей промисловості у таких містах, як: Ізюм, Запоріжжя, Харків, Донецьк, Луганськ, Макіївка, Маріуполь, Краматорськ та інших українських міст. У статті широко висвітлено імена випускників Харківського технологічного інституту – фахівців із сільськогосподарського машинобудування, паровозобудування, виробництва тракторів, модернізації дослідних зразків та створення легендарного танка Т34, спеціалістів з технологій коксування та збагачення вугілля, цукрової промисловості, суднобудування, блискучих науковців, архітекторів, інженерів Харкова, які будували та упорядковували міста України, – всіх тих, чиї імена повинні нагадувати про героїчну працю і спонукати українців на захист всіх надбань від рашистської навали.

МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕВОЛЮЦІОНІЗМУ ТА КРЕАЦІОНІЗМУ

Андрій Геннадійович Безродний — 2024-01-31

У сучасному природознавстві значне місце приділяється концепції глобального еволюціонізму та еволюційна теорії в біології (зокрема). Вона вважається фундаментальною та незаперечною. Еволюціонізм прийшов на зміну раннім світоглядним уявленням про незмінність світу, які прийнято позначати терміном креаціонізм (створення). У науковій та популярній літературі еволюціонізм подається як щось принципово нове у розумінні картини світу. Чи так принципово відмінність «світу створеного» від «світу, що само твориться» (еволюційний дарвінізм)? В роботі зроблено спробу, якщо й не спростувати принципову протилежність еволюціонізму та креаціонізму, то хоча б проілюструвати прихований методологічний зв'язок між ними.

РЕАБІЛІТАЦІЯ ЯК ВІДНОВЛЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ В КОНТЕКСТІ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗУМІННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІНГВО-ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ СУЧАСНОЇ ДІЙСНОСТІ

Наталія Борисівна Годзь — 2024-01-31

Актуальність статті полягає в продовженні дослідження феномену війни та повоєння, в яких одним з головних проблемних питань є питання захисту, відновлення як загальної системи держави на всіх її складових компонентах, так і підтримка та відновлення громадян країни, технологій, виробництва та її природних ресурсів (де це можливо зробити). Війна представляє собою збройний конфлікт, в якому на разі як показує практика активно використовуються нові і старі форми зброї, технологій та інші елементи втручання та деструкції з боку ворога. Філософія тісно пов’язана з питаннями ідеології, питаннями здоров’я, тощо, саме тому, сучасна агресія супроти України при дослідженні показує низку відмінностей як у веденні війни, так і у питаннях теорії та практики реабілітації в порівнянні з попередніми війнами та, як наслідок, з очікуваним періодом повоєння. Саме це та відновлення цілісності або реабілітації і є питанням першочергового вивчення та запровадження їх висновків на теоретичному та практичному рівнях не лише у філософському просторі, але і в дисциплінах та галузях інших наук.

ТРАНСГУМАНІЗМ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ДО БЕЗСМЕРТЯ: ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКІ РОЗВИЛКИ

Андрій Миколайович Косс — 2024-01-31

У статті використовується аналітико-системний, антропологічний, концептуальний, порівняльно-емпатичний, історико-хронологічний, історико-компаративістський та інші підходи, які дають можливість спиратися на терміни: теогуманізм, класичний гуманізм, механістично-функціональний гуманізм, постгуманізм, неогуманізм. В античний період починають з’являтися різні джерела та підходи щодо розуміння людини як природної істоти. Виникають різноманіття джерел та течій розуміння гуманізму. У той час існував рабовласницький лад, в якому розглядали рабів як знаряддя праці, які мають здатність розмовляти, на відмінну від биків, візків, лопат та плугів. Такі стосунки не можна назвати емпатичними взаємовідносинами, в той самий час рабовласники проявляли емпатію до рівних своєму соціальному класу. В епоху Середньовіччя виникає гуманізм, який базується на сутності обожнювання людини, її взаємозв'язків із себе подібними та світом через призму теоцентризму. Цей підхід сформував теорію теогуманізму, на базі якого сформувався теотрансгуманізм, який застосовував релігійно-духовні технології для вдосконалення душі. На цьому еволюційному етапі гуманізму тіло розглядається як джерело низинних егоїстичних бажань та гріхів. Теотрансгуманізм відкриває шлях до безсмертя через порятунок від гріховних думок та вчинків, а взаємини між людьми базуються на любові через божественну іскру в кожному індивіді. В епоху Відродження відбувається повернення до природності людини, але вже на біологічній основі. Цей гуманізм базується на антропоемпатії та застосовує тілесно спрямовані технології для вдосконалення індивіда. Антропогуманізм, на відмінну від теогуманізму, розглядає тілесні потреби людини не як гріховну природу, а джерело, яке дозволило підкорити тварин та природу своїй волі. Цей еволюційний етап гуманізму базується на антропоцентризмі та антропоемпатії та вбачає вдосконалення людини через тілесно спрямовані технології. Завдяки активному розвитку різноманіття технологій з'являються заводи та фабрики, робиться акцент на необхідності задоволення постійно зростаючих потреб суспільства, а людина починає розглядатися як природно-функціонуюче явище. Виникає механістичний гуманізм, у рамках якого індивід ототожнюється з механізмом, годинником та вічним двигуном, та використовує для вдосконалення своєї тілесності особливості роботи верстатів, машин та інших механізмів. Застосування механістичних технологій дозволяє підвищити функціональні можливості людини, а тілесність виступає її просторово-часовим обмеженням. На цьому етапі починають виникати постгуманістичні тенденції. Якщо механістичний гуманізм розглядає технології для поліпшення процесів функціонування, то постгуманізм їх застосовує в аспекті вдосконалення якості тілесного вмістилища, яке є межею буття людини. З’являється більш глибинне розуміння можливостей людського функціонування та перспектива реалізації давньої мрії людства набуття безсмертя. У рамках постгуманізму постає проблема установлення меж буття людини. Адже їх технотрансгуманістичне порушення веде до деформування антропоцентризму та ставить до провідних позицій технології та егоїзму. У рамках постгуманізму формується нове ставлення до розуміння людини як біологічно-штучного явища. При використанні біоетики межа розуміння людини постійно змінюється та залежить від прогресу науки та технологій. Все це призводить до формування нового еволюційного етапу гуманізму – неогумагнізму, який базується на антропобіоцентризмі та біоантропоемпатії, та має вплив на формування сучасного планетарного світогляду.

ВПЛИВ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ НА ЛЮДЕЙ З ЛІДЕРСЬКОЮ ЖИТТЄВОЮ ПОЗИЦІЄЮ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ

Наталя Анатоліївна Кузьменко — 2024-01-31

Тема дослідження має велике значення в сучасному світі, де нестабільність та невизначеність стають невід’ємною частиною нашого життя, особливо у стані воєнної кризи та «повоєння». Поданою статтею ми розкриваємо тему через кілька ключових аспектів, а саме: по-перше, кризові ситуації вимагають від лідерів ефективного прийняття рішень в умовах сьогодення; по-друге, філософія лідерства на сьогодні розглядається як інструмент аналізу та формування лідерських якостей, спрямованих на розв’язання соціальних та етичних питань. Також у статті ми акцентуємо увагу на тому, як кризові обставини формують сприйняття лідерів як фігур влади та впливають на соціально-культурні аспекти. Усе це взаємодіє із соціально-філософським аспектом, де етичні норми, культурні цінності та соціальна відповідальність лідера стають предметом уваги.

ФІЛОСОФІЯ ВІЙНИ: ВПЛИВ НА СУСПІЛЬНИЙ РОЗВИТОК І НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС

Віталіна Олександрівна Нікітенко — 2024-01-31

У контексті сучасного військового розвитку, стаття висвітлює визначальну роль науково-технічного прогресу та філософії війни. E статті підкреслюється, що технології не лише є основною бойовою здатністю, але й визначають філософію ведення війни; також наголошується, що лише завдяки науково-технічним інноваціям можна перехопити військову ініціативу та досягти перемоги. Авторка підкреслює, що важливо розглядати ці інновації в контексті філософії війни, що дозволяє адаптувати їх до стратегічних та тактичних вимог бойових дій. У статті зазначається, що успішне управління військовим конфліктом вимагає не лише технічних рішень, але й глибокого розуміння філософії ведення війни. Зазначається, що технічні досягнення повинні бути врівноважені стратегічними та філософськими аспектами військової діяльності, а філософія війни виступає як ключовий елемент, що визначає та направляє розвиток науково-технічних інновацій, роблячи акцент на необхідності глибокого філософського розуміння при впровадженні нових технологічних рішень у військові стратегії.

ПРО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ЗРУШЕННЯ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА (МИСЛЕННЯ ДЛЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ)

Вей Сунь — 2024-01-31

Стаття присвячена одному з найактуальніших питань сучасної філософії, а саме ‒ проблемі формуванні інтелектуального багажу людства. Мова йде про інтелектуальні революції, про їхній характер і періоди становлення. Автори використовують метод філософської рефлексії, спираючись на першоджерела попередніх дослідників цього процесу, починаючи з їхнього концептуального аналізу з метою відстежити періоди і характерні ознаки розвитку цих складних процесів еволюції людини і її інтелектуального підґрунтя. Автори висувають тезу, що сьогодні людство знаходиться на порозі третьої інтелектуальної революції. Підтвердженням цього є активне використання нового термінологічного словника, який вже став «повсякденням» нашого життя, не зважаючи на те, що він є результатом розвитку високих технологій інформаційного характеру.

Підкреслюється також ідея того, що трансформація мислення окремих людей, які працюють і думають за нових умов, викликана наукою та високими технологіями. Цей фактичний матеріал прямо і побічно «впливає» на зміни у характері мислення широких верств суспільства, і, як слідство, адаптування до трансформацій у евристичній сфері охоплює величезні за масштабом маси людей.

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Ольга Вікторівна Шимченко — 2024-01-31

У статті розглядається особливості та взаємозв’язок між технологічною та інтелектуальною цивілізаціями. Аналізуються ключові аспекти впливу технологій на інтелектуальний розвиток суспільства та його культурно-історичні наслідки. Доведено, що концепція трансформації передбачає, що процес спрямований на досягнення більш високого рівня розвитку в рамках існуючих еколого-економічних відносин. Аналізується взаємодія технологічних інновацій та інтелектуальних змін у різних сферах життя та висвітлюються майбутні перспективи в цьому контексті.

ІНІЦІАТИВНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ЗАНЕДБАНИХ БУДІВЕЛЬ ЯК СПОСІБ ФОРМУВАННЯ ФОНДІВ ЖИТЛА ДЛЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Лариса Миколаївна Грень — 2024-01-31

У статті наведено приклади лідерства представників інституцій громадянського суспільства, волонтерів, які в ініціативному порядку і в партисипативний спосіб реконструюють будівлі, допомагають поселити внутрішньо переміщених осіб, які постраждали внаслідок бойових дій, спричинених російською агресією. Доведено, що реконструкція наявних будинків є ефективним і швидким способом забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом.

Наведено приклади реалізація проєктів Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ). Донорами проєкту в різні роки були уряди ФРН (KfW), Японії (JSDF), Швеції (SIDA), Великої Британії (DFID), Світовий банк, Європейський Союз, Фонд імені Чарльза Стюарта Мотта, Канадська агенція міжнародного розвитку, Міжнародний фонд «Відродження», Програма розвитку ООН щодо реконструкції наявних як житлових, так і нежитлових будівель з метою облаштування житла для внутрішньо переміщених осіб, що створює умови для плідної співпраці з іноземними донорами, продуктивного та прозорого залучення фінансових ресурсів.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ООП ПРИ ДИСТАНЦІЙНІЙ ФОРМІ НАВЧАННЯ (З ДОСВІДУ РОБОТИ)

Лариса Василівна Костіна — 2024-01-31

У статті доведено необхідність забезпечення якісної освіти та її доступності для всіх верств населення, для дітей з особливими освітніми потребами, зокрема. Зосереджено увагу на організації психологічної допомоги, підвищенні рівня соціально психологічного супроводу, вирішенні проблем, які можуть стати перешкодами в подальшому дорослому житті, на пошуку нових методів для осіб з особливими освітніми потребами під час здобуття освіти у дистанційному форматі. Наведено приклади організації роботи з учнями з особливими освітніми потребами в Комунальному закладі «Покотилівський ліцей № 2» Харківської області. Відмічено сумісну роботу цього навчального закладу з Інформаційно-ресурсним центром «Без бар’єрів» науково-технічної бібліотеки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Наголошено на тому, що отримання особами з особливими освітніми потребами якісної загальної та професійної освіти є однією з основних і невід’ємних умов їх ефективної соціалізації, забезпечення повноцінної участі у житті суспільства, успішної самореалізації в різних видах професійної і соціальної діяльності.

КОГНІТИВНЕ МИСЛЕННЯ У ЛЮДЕЙ, ЯКІ МАЮТЬ ПРОБЛЕМИ З ОПОРНО-РУХОВИМ АПАРАТОМ: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Світлана Юріївна Новосьолова — 2024-01-31

У статті розкрито сутність таких понять, як «реабілітація», «соціальна реабілітація»; доведено важливість роботи команди вузькопрофільних фахівців у процесі реабілітації людей, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом, на відновлення їх ментального та фізичного здоров’я; визначено основні завдання з реабілітації клієнтів з порушеннями; зазначено, що після повномасштабного вторгнення особливо зросла потреба у команді вузькопрофільних фахівців, а втручання фахівців на ранніх етапах травматичних ушкоджень є найважливішим фактором у збереженні певних функцій. Зроблено висновки: комплексний міждисциплінарний підхід в лікуванні неврологічного профілю та проблем з опорно-руховим апаратом дуже актуальний під час війни; важливий внесок команди вузькопрофільних фахівців у процес реабілітації – це можливість працювати з людьми, які потребують допомоги; до навчання щодо надання допомоги людям, які її потребують, необхідно залучати представників соціальної сфери; для покращення когнітивних навичок необхідно приділяти час самовдосконаленню, навчатися, розвивати розумову та рухову діяльність.