Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми розвитку українського суспільства

ФЕНОМЕН ЗДОРОВ’Я У СТРУКТУРІ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ: ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

2026-01-27T10:41:48+02:00

У статті досліджується феномен здоров’я не лише як фізичну стійкість, а, насамперед, духовну, смислову та етичну здатність людини. Автори статті виносять на обговорення питання щодо обмеженості біомедичної парадигми, яка розглядає феномен здоров’я як суто набір фізіологічних показників. Також автори наголошують на тому, що втрата здоров’я може мати прямі зв’язки із відчуттям страху або відчуттям втрати зв’язків із оточуючим суспільством, доходять висновку, що хвороба може стати саме тим періодом у житті, коли людина відчуває всю крихкість людського існування. Отже, здоров’я і хвороба – не антагоністи, а полюси єдиного процесу життя. Доведено, що здоров’я перестає бути об’єктом вимірювання й набуває статусу категорії існування – способу буття людини у світі, а філософський аналіз здоров’я розкриває його як модель людського буття, у якій поєднані біологічне, екзистенційне й етичне.

ТВОРЧІСТЬ ЯК ЗАХИСТ І СПРОТИВ ЗНИЩЕННЮ: ФІЛОСОФСЬКІ ПРАКТИКИ ЛЮДСЬКОГО ОПОРУ НЕБУТТЮ

2026-01-27T11:55:55+02:00

Статтю присвячено світлій пам’яті наших загиблих людей, про яких ми узнали 4 листопада 2025 р., коли з’явилося відео, як російський дрон б’є по двох цивільних із собакою, які йшли дорогою, тримаючи у руках білий прапор. За даними 77 окремої аеромобільної бригади ДШВ, внаслідок атаки дрона рф люди та пес загинули. Це сталося у с. Кругляківці Куп’янського району на Харківщині. У статті розглянуто важливість філософської та літературної комунікації в Україні задля збереження пам’яті про події та людей; підкреслено важливість текстового простору для утримання та транскрипції національних символів та культурних стереотипів; наголошено, що розшифровка метафор, які мають місце у текстах, доповнює та розвиває тексти авторів та включає широкі кола населення у спільну дію та спільну взаємну працю.

МЕТОДОЛОГІЯ СВІТ-СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ І. ВАЛЛЕРСТАЙНА: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА ДРАМАТИЗМ ЇЇ НЕЗДАТНОСТІ У ХХІ СТ.

2026-01-27T12:09:10+02:00

У статті проведено комплексний аналіз процесу становлення, розвитку та трансформації методології світ-системного аналізу І. Валерстайна, якого вважають одним з найвпливовіших теоретиків капіталізму у XX–XXI ст. Досліджується, як на основі аналізу глобального поділу праці, нерівного обміну та ієрархічної структури «центр–периферія–напівпериферія» сформувалась концептуальна основа його методології. Центральним об’єктом аналізу є чотиритомне дослідження The Modern World-System, в якому простежено етапи формування світ-системи від XVI до початку XX ст. Проаналізовано ключові праці The Capitalist World-Economy, After Liberalism, Historical Capitalism тощо, які демонструють драматизм методологічного пошуку та водночас глибину міждисциплінарного підходу автора. У статті доведено як евристичну цінність світ-системного аналізу, так і його теоретичні обмеження в умовах ХХІ ст., коли глобалізаційні процеси набули нових форм. Запропоновано критичний погляд на спадщину І. Валлерстайна як інтелектуальний фундамент для осмислення майбутніх соціальних трансформацій.

ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ЯК МЕГАТРЕНД ДЛЯ СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОГО ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНОГО ДИСКУРСУ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ

2026-01-29T11:08:08+02:00

Стаття пропонує рефлексію теоретико-практичного дискурсу філософії освіти в умовах такого мегатренду сучасності, як діджиталізація. У статті даються у якості прикладу два заклади освіти – ліцей для дітей з обмеженими можливостями та Інноваційний Кампус НТУ «ХПІ» з новаторським підходом до підготовки IT-фахівців. Створення концепції Інноваційного Кампусу для майбутніх програмістів і реалізація його на практиці в структурі НТУ «ХПІ» стало відгуком на мегатренд діджиталізації як провідної методології навчання. Харківський підхід, який розгорнувся за умов можливостей цифрової трансформації у європейській вищій освіті, ще раз підкреслив значущість теоретичних положень Г. Шельські і З. Баумана. Аналіз роботи двох освітніх закладів показав, що теоретичні ідеї Г. Шельські і З. Баумана мають рацію, а вектор руху філософії освіти зміщується у бік рішення все більш прикладних завдань.

ІНФОРМАТИВНО-КОМУНІКАТИВНИЙ МАРКЕР ІМІДЖЕВИХ СТРАТЕГІЙ В ДІЯЛЬНОСТІ АВІАКОМПАНІЙ

2026-01-29T11:27:44+02:00

У статті розглянуто соціокультурні складові в діяльності авіакомпаній з боку вирішення візуальних детермінант для реалізації функціонального іміджу, який певним чином віддзеркалює інтереси і потреби людей в системі сучасних інформаційно-комунікативних реалій. Пропонується міждисциплінарний аналіз зазначених проблем в межах соціальної філософії з домінантою на пізнавально-практичну проблематику. Доведено, що вивчення іміджу в стратегіях авіакомпаній виходить за межі суто маркетингової чи економічної діяльності – воно належить до єдиної інформативно-комунікативної сфери сучасного суспільства зі складною та різноманітною системою трансляцій знань та обмінних процедур, де саме загальний образ стає носієм значень, очікувань і колективних уявлень.

ДИЗАЙН І ТЕХНІЧНА ТВОРЧІСТЬ У КОНФІГУРАЦІЯХ ТЕХНОЛОГІЧНОГО БУТТЯ ЛЮДИНИ

2026-01-29T11:46:58+02:00

У статті здійснено філософсько-онтологічний та філософсько-антропологічний аналіз дизайну й технічної творчості як ключових модусів технологічного буття людини в умовах сучасної технологізації. Показано, що зміна онтологічного статусу техніки трансформує форми людської присутності у світі, де техносфера постає одночасно результатом і простором людської діяльності. Дизайн і технічна творчість інтерпретуються як способи самоконституювання людини в технологічно модифікованій реальності. Акцентовано подвійність сучасного антропологічного становища: людина творить технічні системи, але водночас залежить від них, делегуючи технологіям певний обсяг своїх дій та функцій передбачення.

МІСЦЕ ФІЛОСОФІЇ ТЕХНІКИ В ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ЗНАННЯ ТА ЗАКОНОМІРНІСТЬ ІСТОРИЧНОГО ВИНИКНЕННЯ ТЕХНІКИ В ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ

2026-01-29T12:03:25+02:00

У статті на основі базових українських та закордонних монографій робиться короткий аналіз історії формування такого предмету, як філософія техніки, футурологія. Автором виокремлено низку категоріальних базових визначень, які на сьогодні впевнено складають понятійно-категоріальний апарат дисципліни; розкрито зв’язок між технікою та технологіями як різними видами загальної культурної діяльності суспільства; розглянуто базові основи філософії техніки в контексті філософії футурології, зокрема ретрофутурології. Доведено, що у сучасному гуманітарному знанні (культурологічному) та системі освіти філософія техніки та феномен технології є надважливим об’єктом формування та відзеркалення картини світу як певного суспільства, так і людства у цілому.

ІНФОРМАЦІЙНА ЕКОНОМІКА ЯК «ТРЕТЯ РЕАЛЬНІСТЬ»

2026-01-29T12:15:44+02:00

У статті розглянуто перспективи формування інформаційної економіки, яка створюється внаслідок застосування у сучасному менеджменті високо ефективних інтелектуальних систем, штучного інтелекту; зроблено аналіз матеріалістичного та ідеалістичного підходів до природи інформації та інформаційного суспільства. Здійснено спробу з’ясування та обґрунтування її особливого статусу як ІІІ форми реальності на основі порівняльного аналізу її функціонування по відношенню до запропонованих філософських систем К. Поппера, Б. Рассела, Н. Лумана, Н. Вінера, П. Слотердайка, Л. Флориді. Звернено увагу на особливу роль технічних систем, синергію техніки й інформаційних технологій у технотронному суспільстві. Виявлено, що особливий статус інформаційної економіки формується внаслідок факторів суб’єктивного характеру. Сформовано методологічні і світоглядні настанови щодо управління економікою нового типу.

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФРОНТИР: ПЕРМАНЕНТНА КРИЗА ЯК ЕВОЛЮЦІЙНА ПЕРЕДУМОВА РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ ТЕХНІКИ

2026-01-29T12:26:11+02:00

Стаття досліджує технологічний фронтир як стан технічної цивілізації, що перебуває в перманентній кризі. Розглядається, як зміни в техногенному розвитку, глобальна взаємозалежність та соціальні трансформації змінюють уявлення про лінійний прогрес і стабільну історичну мету. Еволюція філософії техніки переходить від інструментального розуміння до сприйняття техніки як способу відкриття світу та співіснування людини з технічними системами, де кризи є простором для розвитку. Технологічний фронтир – це край цивілізації, де ще не сформовані усталені норми, а нові форми мислення тільки формуються. Особливу увагу приділено космічному виміру, де людина існує в штучному середовищі та повністю залежить від складних технічних систем. Технологічний фронтир визначає постійний перехід цивілізації, де цінність не в досягненні кінцевої мети, а в здатності підтримувати осмислену незавершеність.

ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ДИТЯЧОГО ЗАПИТУВАННЯ: ДИТИНСТВО ЯК ПОДІЯ ЗУСТРІЧІ ЗІ СВІТОМ У ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ

2026-01-29T12:45:00+02:00

Стаття присвячена феноменологічному аналізу дитячого запитування як форми первинного пізнання та становлення суб’єктності. Розглядається дитинство як межа освіти, де поєднуються спонтанність дитини та педагогічна структура, а поняття «педагогічного хаосу» визначається як джерело творчості, гри та формування смислу. Показано освітні імплікації для розвитку критичного мислення та індивідуальної ціннісної оптики. Доведено, що освітня практика, що враховує ці феноменологічні особливості, має перебувати на межі між системною організацією навчального процесу та непередбачуваністю дитячої спонтанності, що ефективне навчання виникає там, де дитина отримує свободу для експериментування, постановки власних питань і формування смислів.

ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТІ

2026-01-29T13:00:28+02:00

Дослідження показує, що застосування генеративного штучного інтелекту в галузі освіти викликало три основні філософські дилеми: по-перше, онтологічну кризу, коли GenAI перетворився з інструменту на «когнітивний агент», реконструюючи сутність освітнього існування; по-друге, епістемологічний розрив, коли гегемонія алгоритмічних знань пригнічує критичне мислення; по-третє, етичні та політичні конфлікти, коли цифровий розрив посилює освітню нерівність. Виходячи з цього, дослідження пропонує систему управління, орієнтовану на людину: на філософському рівні – забезпечення того, щоб штучний інтелект служив всебічному розвитку людини; на практичному рівні – створення національного механізму етичного огляду та системи управління для розвитку «техніко-гуманістичних» подвійних здібностей вчителів. Дослідження підтверджує, що лише шляхом поєднання інструментальної раціональності з ціннісною раціональністю можна досягти діалектичної трансцендентності освітнього застосування GenAI.

СВІТОГЛЯДНО-ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2026-01-29T13:13:32+02:00

У статті досліджено спортивну діяльність з філософських та світоглядних позицій як феномен, що самоактуалізується й саморозвивається у сучасних соціальних практиках. Зазначено, що спортивна діяльність є втіленням таких цінностей як здоров’я, справедливість, рівність, свобода вибору, змагальність. Визначаючи завдання для досягнення спортивних результатів, людина виховує вольові якості, набуває нових знань, вчиться долати труднощі та концентрувати зусилля у відповідному напрямку. Підкреслюється, що спортивна діяльність постає з одного боку як індивідуальний життєвий пріоритет людини, який ґрунтується на здоровʼязберігаючих практиках і цінностях, а з другого боку – як прояв публічного соціального буття на основі видовищності, змагальності, гри, емоційних переживань. Доведено, що соціальна роль спортивної діяльності об’єктивно збільшується на тлі сучасних суспільних реалій.

ФІЛОСОФСЬКО-ОСВІТНІЙ АНАЛІЗ ЖИТТЄТВОРЧОСТІ В МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ ВІЙНИ

2026-01-29T14:10:36+02:00

У статті представлено бачення структури філософсько-освітнього аналізу життєтворчості в медійному дискурсі війни контекстно інтеркультурної компетентності. Наголошено увагу на міжгалузевому і міждисциплінарному підходах до осмислення ключового поняття життєтворчості. Міжгалузевий підхід обумовлює відповідні трансформації у формальній і неформальній освіті, програмах неперервного особистісного і професійного розвитку, курсів підвищення кваліфікації. У структурі філософсько-освітнього аналізу життєтворчості в медійному дискурсі війни виокремлено компонети-концентри: філософський, освітній, проєктно-прогностичний. Зазначено про перспективність заявленої проблеми для розроблення концепції освіти для миру, підвищення рівня професійної журналістики, наповнення інформаційного простору якісним медійним контентом та різноманітними джерелам з урахуванням нейророзмаїття аудиторій.

ДОСЛІДЖЕННЯ ҐЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ У АЕРОКОСМІЧНІЙ ІНЖЕНЕРІЇ: АВТОБІОГРАФІЧНИЙ ПІДХІД

2026-01-29T14:34:50+02:00

У статті досліджується ґендерна рівність у STEM-науках, зокрема в аерокосмічній інженерії, через призму автобіографічного підходу. Спершу окреслюється загальний контекст ґендерних викликів у аерокосмічній галузі, надається історичний і соціальний фон. Далі розглядається теорія та методологія автобіографічного підходу, включно з етапами його застосування в дослідженні. На основі цього підходу наводиться конкретний кейс, базований на інтерв’ю, що ілюструє практичне застосування цієї методології та демонструє реальні приклади ґендерних аспектів у цій сфері. Таким чином, стаття пропонує ґрунтовний аналіз і практичний приклад застосування автобіографічного підходу для дослідження ґендерної рівності в аерокосмічній інженерії.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ЕПІСТЕМІЧНИЙ АГЕНТ: МОЖЛИВОСТІ, АМБІВАЛЕНТНІСТЬ І ОСВІТНІ ЕФЕКТИ

2026-01-29T14:47:53+02:00

У статті здійснено філософське осмислення штучного інтелекту як епістемічного агента – феномена, що бере участь у виробництві, верифікації та трансформації знання. Розкрито онтологічний і гносеологічний виміри агентності штучного інтелекту, зокрема його роль як структурної умови сучасного пізнання. Проаналізовано основні форми епістемічного підсилення – персоналізацію, автоматизацію та відкритий доступ до знань – і показано, як вони змінюють межі автономії людського мислення. Акцентовано увагу на амбівалентності штучного інтелекту – поєднанні когнітивного розширення та ризику редукції мислення до метричної раціональності. Особливу увагу приділено освітнім ефектам використання штучного інтелекту, питанням прозорості, відповідальності та епістемічної доброчесності. Визначено, що ШІ постає не замінником суб’єкта пізнання, а чинником розширення його когнітивного горизонту.

ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ ТА ГРОМАДСЬКИХ ІНСТИТУЦІЙ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ВЕТЕРАНІВ

2026-01-30T11:31:08+02:00

У статті обґрунтовано, що соціальний захист учасників бойових дій та членів їх сімей є одним із ключових напрямів державної політики України; розкрито основні напрями діяльності Міністерства у справах ветеранів України; визначено проблеми, обмеження і виклики щодо система соціальної підтримки ветеранів та членів їх сімей (фінансування й економічний тиск, нерівність і диференціація через систему пільг, неефективність деяких послуг логістичні, адміністративні та інформаційні бар’єри та ін.); визначено основні напрями вдосконалення політики соціального захисту; обґрунтовано доцільність імплементації міжнародної практики – ефективність комплексних систем, що поєднують медичні, психологічні, соціальні, юридичні та професійні послуги. Інтегративна модель забезпечить не лише соціальний захист, а й довгострокову реінтеграцію та повернення ветеранів до активного життя.

ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІЗЮМСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ В УМОВАХ РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ

2026-01-30T12:05:28+02:00

У статті проаналізовано стан, виклики та перспективи розвитку системи соціального забезпечення Ізюмської територіальної громади в післядеокупаційний період (2022–2025 рр.). Ключові виклики включають демографічну деградацію, житлову кризу (через пошкодження будівель), кадровий дефіцит в соціальній сфері, хронічне недофінансування, зростання рівня бідності та психологічне виснаження населення. Проаналізовано сформовану в громаді багаторівневу партнерську модель соціального реагування, що поєднала муніципальні установи, міжнародні гуманітарні організації та волонтерські ініціативи. Визначено пріоритетні перспективи розвитку – інституційне зміцнення, розвиток кадрового потенціалу, фінансова децентралізація, цифрова трансформація та система психосоціальної реабілітації постраждалого населення.

ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА КИТАЮ В КОНТЕКСТІ ВЗАЄМОДІЇ СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ

2026-01-30T12:14:49+02:00

Розглянуто взаємодію людини та суспільства з довкіллям; зазначено, що незмінним тлом постійної трансформації цієї взаємодії залишалося усвідомлення того, наскільки життя людини залежить від природи. Констатовано, що теперішня екологічна ситуація в Китаї, попри її постійну актуалізацію на всіх рівнях, залишається нерозв’язаною, а загрози для життєдіяльності людини та середовища її існування продовжують зростати. Виокремлено провідні напрями, етапи та механізми сучасної екологічної політики Китаю. Акцентовано на тому, що заходи на рівні плагенних процесів щодо намагання подолати екологічні проблеми залишаються переважно неефективними. Наголошено, що джерельна база статті стане в пригоді під час подальшого вивчення наявних і виявлення нових шляхів подолання екологічної кризи з урахуванням особливостей сучасних модернізаційних та інноваційних процесів, що відбуваються в Китаї.

СТАТУС ГРОМАДИ У ВИЗНАЧЕННІ ПРІОРИТЕТІВ, МЕТИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

2026-01-30T13:58:28+02:00

У статті визначено роль, зміст та механізми формування інформаційно-комунікаційної політики (ІКП) громади як ключового інструменту післявоєнного відновлення та територіального розвитку у її взаємозв’язку зі статусом адміністративно-територіальної одиниці. Обґрунтовано, що розвиток ІКТ-інфраструктури забезпечує оперативний збір даних, створює платформи для електронної участі та громадського обговорення, підвищуючи прозорість і підзвітність влади. З’ясовано, що чим вищий рівень розвитку ІКТ у громаді, тим ширші її можливості самостійно визначати власні потреби, мобілізувати ресурси та брати активну участь у формуванні політики. Досліджено, що статус громади (столиця, обласний центр, мале чи прифронтове місто, село) визначає пріоритети, ресурси та складність ІКП. Акцентовано на тому, що ІКП є двостороннім інструментом: вона визначається статусом громади, але водночас ефективна ІКП підвищує статус громади, сприяючи залученню інвестицій та зменшуючи різницю в якості життя.

ЕТИЧНИЙ АУДИТ СОЦІАЛЬНИХ ІННОВАЦІЙ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ ПРИ ОЦІНЦІ ВПЛИВУ ГРОМАДЯНСЬКОЇ АКТИВНОСТІ

2026-01-30T14:09:39+02:00

Стаття концептуалізує етичний аудит соціальних інновацій, ініційованих громадянською активністю як інтегративний механізм контролю для забезпечення академічної доброчесності; виявлено, що інтенсивне залучення громадянської активності створює специфічні, підвищені ризики для чистоти наукового пізнання, включаючи тенденційність у звітності, фальсифікацію даних соціального повернення на інвестиції та недоброчесну атрибуцію результатів. Етичний аудит позиціонується як мета-контроль, що доповнює стандартну оцінку впливу; систематизовано критерії етичної верифікації, на основі яких розроблено процедурний алгоритм етичного аудиту (ініціація, верифікація даних, формування рекомендацій) як практичний інструментарій для інституціоналізації етичного контролю. Надані превентивні рекомендації (зокрема, пре-реєстрація досліджень та обов’язкова декларація конфлікту інтересів) є ключовими для підвищення якості наукового знання та довіри до публічного управління.

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ПОШИРЕННЯ БІДНОСТІ ТА СТРАТЕГІЇ ЇЇ ПОДОЛАННЯ

2026-02-02T09:37:41+02:00

У статті зазначено, що подолання бідності є однією з головних цілей сталого розвитку ООН. Наведено складові державної стратегії подолання бідності: підвищення рівня занятості, розвиток системи соціального захисту, інвестиції в освіту та охорону здоров’я, забезпечення рівного доступу до послуг. З’ясовано, що бідність значною мірою пов’язана з ефективністю функціонування державних інституційних факторів. Визначено основні напрями державної стратегії подолання бідності (підвищення рівня зайнятості та розвиток людського капіталу, розвиток ринку праці та зайнятості, модернізація системи соціального захисту, інвестиції в освіту та розвиток людського капіталу, зміцнення системи охорони здоров’я, розвиток інфраструктури та регіональної економіки, підтримка вразливих груп населення у період війни).

ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЯЦІЇ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ТА РІВЕНЬ ФІЗИЧНОГО СТАНУ СТУДЕНТІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ

2026-02-03T11:58:13+02:00

У статті доведено, що систематична фізична активність сприяє посиленню парасимпатичних впливів, покращуючи автономний баланс та загальну життєздатність серцево-судинної системи; виявлено особливості регуляції серцевого ритму та визначити рівень фізичного стану студентів з різним рівнем фізичної активності для стимулювання потреби у самостійних заняттях фізичною культурою з метою зміцнення здоров’я. Зроблено порівняльний аналіз стану центральної гемодинаміки та показників варіаційної пульсометрії у студентів з різним рівнем фізичної активності у спокої та після дозованого фізичного навантаження; зроблено порівняльний аналіз рівня фізичного стану (за показниками МСК) у студентів з різним рівнем фізичної активності; обґрунтовано необхідність використання отриманих даних у бесідах зі студентами, що підвищить їх мотивацію, усвідомлення потреби у самостійних заняттях фізичною культурою та зміцненні здоров’я.

ДИДАКТИЧНО ЗНАЧУЩІ АТРИБУТИ ЕЛЕКТРОННИХ КУРСІВ У ФОРМУВАННІ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2026-02-03T11:22:22+02:00

У статті досліджено дидактично значущі атрибути електронних курсів, що визначають формування задоволеності здобувачів вищої освіти в умовах цифрової трансформації освітнього процесу; актуальність проблеми зумовлено посиленням ролі електронних курсів як обов’язкового компонента освітніх програм та необхідністю ухвалення управлінсько-педагогічних рішень на основі доказових даних про якість цифрового навчального досвіду здобувачів. Для кількісної оцінки запропоновано використання мультиатрибутивної моделі М. Фішбейна та матриці «Важливість / Задоволеність» (IPA) з інтеграцією результатів у цикл безперервного вдосконалення PDCA. Практичне значення статті полягає у формуванні дидактично орієнтованої рамки атрибутів та показників, що дозволяє визначати «зони дефіциту» електронних курсів, пріоритезувати зміни, підвищувати якість цифрового навчального контенту й педагогічної підтримки в ЗВО.

РОЗВИТОК НАУКОВОЇ ШКОЛИ МЕХАНІКИ І ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИ НТУ «ХПІ» З 1930 ПО 1980 РОКИ

2026-02-03T11:43:48+02:00

Стаття присвячена зародженню і розвитку наукової школи механіки і прикладної математики НТУ «ХПІ» у період з 1930 по 1980 роки. Ця школа зробила вагомий внесок як у розвиток механіки твердого тіла, що деформується, так і в її практичне застосування для самих передових зразків техніки, таких, як парові та газові турбіни, танкові та тепловозні силові установки та ін. Доведено, що вчені-механіки ХПІ завжди прагнули вирішувати найважливіші, престижні завдання, продиктовані новими напрямами у розвитку техніки. Випускники кафедри створюють унікальні системи управління не тільки для аерокосмічних об’єктів, а й для атомної енергетики, турбобудування та інших наукомістких галузей. І надалі НТУ «ХПІ» буде розвиватися у відповідності до вимог ринку праці та прикладних наук.