АНГЛІЙСЬКІ ЛЕКСИЧНІ НОВОУТВОРЕННЯ У СФЕРІ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню інформації щодо комп’ютерних термінів та вивченню способів утворення комп’ютерних неологізмів в українській та англійській мовах. Мова техніки оперує поняттями і термінами, які складають значну частину всього лексичного складу мови, тому було розроблено теоретичне підґрунтя для вивчення способів перекладу комп’ютерних лексичних одиниць. У даній статті розглянуті нові тенденції в утворенні неологізмів комп’ютерної сфери. Особлива увага приділяється класифікації типів морфологічного словотвору в лексиці галузі комп’ютерних наук та інформаційних технологій (афіксація; словоскладання; конверсія; реверсія чи зворотній словотвір; контамінація; скорочення). Важливо відмітити основні методи утворення сленгу (калька; напівкалька; фонетична мімікрія; переклад) та появу неологізмів, які є результатом процесів словотворення. Слід зосередити увагу на видах словотворчих способів: афіксація, конверсія, словоскладання, абревіація, злиття (телескопія) та редуплікація (повтор). Нові одиниці комп’ютерної лексики утворюються саме за їх допомогою. Проаналізовано способи творення комп’ютерного сленгу та особливості функціонування його в різних стилях української мови. У статті звернено увагу ще на одну яскраву тенденцію словотвору в галузі комп’ютерної лексики ― гетерогенної дуплікації словотворчих елементів, та визначено суть цього процессу. Комп’ютерна термінологія стала об’єктом активного лінгвістичного вивчення, чому свідчить величезна кількість досліджень на цю тему. Питання особливостей перекладу лексичних новотворів стало предметом дослідження у працях І. В. Корунця, М. І. Мостового та Н. Ф. Зацсного. У роботах цих учених висвітлено загальні проблеми науковотехнічного перекладу. Крім цього, у статті наведено багато прикладів лексичних одиниць, приналежних комп’ютерному сленгу та визначено основні тенденції його творення. Комп’ютерний сленг української та англійської мов використовується з метою надання мовленню емоційного забарвлення, вираження суб’єктивного ставлення до предмета чи явища або ж через відсутність відповідників у літературній мові.